Укажіть рядок, у якому подано безсполучникове складне речення (смислові відношення одночасності подій): а) Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині. б) Вода зійшла - колеса стали. в) Здалось на мить: пливе у безвість ночі Під парус хмар високий корабель. г) Вірю: розум темне зло поборе.
Тема даного твору спочатку видалася мені загадкою. Що ж це за скарб, який може людині бути потрібен? Гроші чи матеріальні блага? Вони, звичайно, людині потрібні та гріють її тіло. Але, мені здається, що той, хто придумав для нас цю тему твору, думав про зовсім іншій скарб.
Думаю, що скарб, який потрібен людині – це душевні багатства. Я, мабуть, почну не з доброти та щедрості. Це дуже гарні риси в людині, які всім іншим подобаються. І вони дуже цінні.
Але спершу, я думаю, варто сказати про такі душевні скарби, які дають людині волю та силу до життя. Це відвага, стійкість у життєвих труднощах, хоробрість. Це почуття власної гідності та повага до себе самого.
Ще великим душевним скарбом є вміння прощати. Кинув хтось м’ячиком на спортмайданчику, трапилася бійка. Або ж не було сили навіть битися. Тут варто перестати вирощувати в собі суперництво та ворожнечу.
Крім душевних багатств, людині потрібні знання. Оцей душевний скарб точно вартий того, щоб вкладати силу та час в його надбання. Знання не носять за плечима, як-то каже мудра народна приказка. Вони стають у пригоді кожного дня. Наприклад, якщо людина знає, як відремонтувати диван або електрику, то вона може це зробити без перепон, якщо запчастини є, звичайно. Або дати іншій людині добру пораду, як це можна виконати самій.
Знання ж набувають з книжок, зі спілкування з іншими людьми, телепрограм, Інтернету, газет, журналів. Багато цінних знань приносять власн багато їх приносять людині подорожі.
Великий душевний скарб – це кохання та любов. Наприклад, у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» кохання дає снагу головному герою, зігріває його серце, надихає на творчість та роботу.
Коли тобі ставлять таке питання, тяжко зібрати думки до купи та пояснити швидко, використовуючи декілька слів. Поняття культурної людини дуже складне. Що воно містить в собі? Культурна людина-це така, яка має вищу освіту на сьогодні? Так, а може, та не може, а скоріш за все-ні!
Можна мати освіту, але бути некультурною людиною, тому що освіти недостатньо. Культурна людина-це інтелігента людина, якої відповідають риси її власної особи, її вчинки у явному зразку. Культуру треба виховати в собі, культурним та інтелігентним неможливо народитися.
Безумовно можна народитися в культурній сім’ї, і це зробить своє діло, але цього недостатньо. А що означає слово інтелігент? Із історії: Культурна людина" – поняття всеосяжне. Воно охоплює весь внутрішній світ особи і всі її вчинки, всі сторони і всі прояви, її відношення до світу, до себе і до людей.
Культура є широта і безкорисливість людських спонук, інтересів, прагнень цілей. Її рівень вимірюється тим, наскільки близькі і дороги людині інтереси його народу, його суспільства, всього людства, його сучасників, майбутніх поколінь і в той же час кожної окремої людини.
Культура – є краса і велич духовного світу і життя людини, міри її гідності і благородства, прагнення до досконалості і безперестанного вдосконалення. Це широта і глибина пізнань, прагнення ними ділитися, уміння їх застосовувати.
Культура вимірюється тим, наскільки людина опанувала нескінченність знань і творінь, створених людством, наскільки уміє він відрізняти головне від другорядного. Культурна людина критично відноситься до своїх власних думок, і з увагою до думок Культура завжди неотривна від людської діяльності і всієї поведінки людини, від того, що він робить, і як робить.
Критерій культури особи – не розбіжність слів і справ, діяльна гуманність, грунтовність і сумлінність у всьому, що робиш, і перш за все в праці, любов до праці і професійна майстерність, презирство до неробства. Уміння бачити навколишню красу, зберігати і примножувати її, прагнення «творити за законами красу».
Культура – це радість і мистецтво Культура – це радість і мистецтво спілкування, що вимагають постійної доброзичливої уваги до людей, довіри і терпіння по відношенню до ним, справедливості і щирості, дбайливості і педантичності, поступливості в дрібницях.