Укажіть рядок, у якому в усіх іменників правильно визначено відміну скромність (третя), Михайло (перша), Дунай (друга)
повінь (третя), тюлень (друга), тінь (друга)
О учитель (друга), акварель (третя), віолончель (третя)
праця (перша), стаття (друга), щеня (четверта)​

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті і з великою любов'ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім'я і у нашого народу — Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову. Для кожного з нас ім'я Шевченка є святим. 

9 березня 1814 року у селі Моринцях у сім'ї кріпака народився хлопчик. Йому дали ім'я Тарас. Рано залишився він сиротою. Спочатку померла мати, а потім пішов слідом за нею і батько. Чого тільки не довелося винести малому Тарасові! І тяжку працю, і науку у п’янички - дяка, холод і голод. Але, на щастя, пан Енгельгардт помітив незвичайні здібності хлопця, і Тараса почали вчити малювати. 

Із здібного хлопця виріс талановитий поет і художник. Картинами Шевченка пишаються усі країни, та не тільки картинами. Його поезії відкрили українцям двері у незнаний досі світ, дали зрозуміти, що їхня мова незгірша за інші, а навіть навпаки: такої мелодійної, задушевної мови треба ще пошукати. 

Багато років пройшло після смерті Тараса Шевченка. Але його поезії, його картини забути неможливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень. 

   Пропоную скласти твір на тему "Моє шкільне подвір'я" так:

   Як багато прекрасних речей нас пов’язує зі школою. Все здається нам тут рідним та близьким. На шкільному подвір’ї ми вперше зустрілись зі своїми однокласниками та вчителькою. Наше шкільне подвір’я дуже красиве та затишне. Воно відгороджене парканом, тому ніхто зі сторонніх сюди не зайде. На подвір’ї ростуть туї, височіють ялинки. 

    Справжньою прикрасою шкільного подвір’я є величезний та дуже старий дуб. Хто захоче посидіти в затишку після уроків, той зможе присісти на лавочку. Першокласники залюбки скидають туди свої портфелі та йдуть гратися на майданчик. Адже перед школою у нас є гарний гральний майданчик, де можуть погуляти всі охочі учні. Отже, наше шкільне подвір’я дуже затишне, зелене та веселе, адже з нього завжди лунає сміх щасливих дітей.