Життя кожної людини може вважатися гідною, якщо він чогось досяг у житті. для кожного періоду характерні різні досягнення, успіхи. спочатку ми прагнемо добре закінчити школу, інститут, влаштуватися на престижну роботу. для кожної людини життєвий успіх − це поняття різний, в залежності від життєвих цінностей. останнім часом люди все частіше прагнуть до матеріальних благ. вважається, що життя вдалося, якщо чоловік самодостатній. зараз ми вже навряд чи зможемо відмовитися від тих зручностей, які роблять життя простіше. але ж це далеко не все, що потрібно для щастя. здоров’я близьких людей, їх благополуччя ще більш цінні.
Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? рідна мова — це невід'ємна частина рідного краю. це душа народу. звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і є мова дитину протягом усього життя. ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. і хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно пробивала собі шлях до визнання. але скільки негод довелося їй витримати! закривалися школи з українською мовою навчання, її було практично витіснено з галузі науки і техніки, вищих і середніх навчальних закладів, з багатьох державних установ, вона майже перестала звучати в містах. довгий час українська мова вважалася «мужицькою», «непрестижною». усі ці деформації суспільно-політичного життя до падіння всього українського, передусім мови. а багато хто з українців, будучи лакеями за натурою, відмовлявся від рідної мови. але забути рідну мову — це все одно, що забути рідну матір, яка виростила й викохала тебе. кожен знає, до чого веде руйнування чи заперечення рідної мови. це деградація, виродження, занепад. тому люди завжди берегли цю живильну криницю — мову, з якої черпали силу для духовного здоров'я і наснаги я вважаю, що кожна людина, як справжній патріот своєї країни, повинна берегти й шанувати цей великий скарб — рідну мову, бо в ній наша велич, наше безсмертя.
