"наталка полтавка", як ми бачимо із заголовку, оповідає нам про долю звичайної української дівчини. наталка працьовита і щира, чуйна і дотепна, розумна і красива як зовні, так і душевно. наталка щиро кохає петра, вона віддано чекає на нього кілька років. проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. прекрасно описує автор і душевні переживання наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище. але найбільше захоплення викликає сила духу наталки, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити свою долю, здобувати своє щастя.
наталка перемагає обставини! точніше, навіть не стільки сама наталка, скільки щире почуття її та петра, справжнє кохання долає всі перепони, виставлені життям. цікаво, як протиставляється у творі народна мудрість, народна мораль моралі "освічених верств", які, на відміну від простих людей, не бачать великої біди у тому, щоб поступитися почуттями заради вигідного шлюбу. вже вкотре ми розуміємо, що моральна краса і чистота людини зовсім не залежить від її соціального статусу. котляревський майстерно розмежовує вічні цінності та минущі, духовне та матеріальне.
український глядач побачив у творі відображення самого себе і свого життя. але ж ті часи давно минули, люди змінилися, змінилося життя. проте справжні шедеври слова не втрачають своєї актуальності. бо, попри будь-які зміни в житті суспільства і людей, є вічні теми і вічні проблеми нашого буття, як-от: справжнє кохання, щира дружба, чистота душі та боротьба за власне щастя. завдяки беззаперечному талантові і. котляревського навіть сучасний глядач бачить відображення власних переживань у цій п'єсі, бо, на щастя, сердечність і краса людської душі все ще є важливими для нас цінностями
в картине «зимний сон» васнецова а.м. изображена опушка зимнего леса. с левой стороны виднеются чёткие линии дорожки, оставшейся от саней, которые направляются в сторону слегка заметной вдали деревни. снег мягко лежит большим пушистым покрывалом на мохнатых лапах высоких многолетних, и совсем маленьких, только что выросших елей.
чувствуется какая-то звенящая тишина, которую легко может нарушить любой шорох ветки или хруст снега под лапами пробежавшего зайца. глубь леса, находящаяся справой стороны, манит, и одновременно немного пугает.
уже вечер. оранжево-лимонный тон неба плавно переходит в синеватые оттенки снежных сугробов. спокойствие и безмолвие царит вокруг. произведению присущи черты модернизма. об этом свидетельствует придание картине некоторой искусственности и сказочности, а также добавление объёма отдельным элементам изображения.
автор специально добавил некоторым деталям изображения цветовую интенсивность и выделил их контур. за счёт этого, сразу начинает чувствоваться пушистость снега и лютый мороз. хочется поиграть в снежки и слепить снежную бабу. автору удалось предать всю глубину и чувства в этом произведении.
"наталка полтавка", як ми бачимо із заголовку, оповідає нам про долю звичайної української дівчини. наталка працьовита і щира, чуйна і дотепна, розумна і красива як зовні, так і душевно. наталка щиро кохає петра, вона віддано чекає на нього кілька років. проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. прекрасно описує автор і душевні переживання наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище. але найбільше захоплення викликає сила духу наталки, яка не хоче коритися долі, хоче сама творити свою долю, здобувати своє щастя.
наталка перемагає обставини! точніше, навіть не стільки сама наталка, скільки щире почуття її та петра, справжнє кохання долає всі перепони, виставлені життям. цікаво, як протиставляється у творі народна мудрість, народна мораль моралі "освічених верств", які, на відміну від простих людей, не бачать великої біди у тому, щоб поступитися почуттями заради вигідного шлюбу. вже вкотре ми розуміємо, що моральна краса і чистота людини зовсім не залежить від її соціального статусу. котляревський майстерно розмежовує вічні цінності та минущі, духовне та матеріальне.
український глядач побачив у творі відображення самого себе і свого життя. але ж ті часи давно минули, люди змінилися, змінилося життя. проте справжні шедеври слова не втрачають своєї актуальності. бо, попри будь-які зміни в житті суспільства і людей, є вічні теми і вічні проблеми нашого буття, як-от: справжнє кохання, щира дружба, чистота душі та боротьба за власне щастя. завдяки беззаперечному талантові і. котляревського навіть сучасний глядач бачить відображення власних переживань у цій п'єсі, бо, на щастя, сердечність і краса людської душі все ще є важливими для нас цінностями
описание картины васнецова а.м. «зимний сон»
в картине «зимний сон» васнецова а.м. изображена опушка зимнего леса. с левой стороны виднеются чёткие линии дорожки, оставшейся от саней, которые направляются в сторону слегка заметной вдали деревни. снег мягко лежит большим пушистым покрывалом на мохнатых лапах высоких многолетних, и совсем маленьких, только что выросших елей.
чувствуется какая-то звенящая тишина, которую легко может нарушить любой шорох ветки или хруст снега под лапами пробежавшего зайца. глубь леса, находящаяся справой стороны, манит, и одновременно немного пугает.
уже вечер. оранжево-лимонный тон неба плавно переходит в синеватые оттенки снежных сугробов. спокойствие и безмолвие царит вокруг. произведению присущи черты модернизма. об этом свидетельствует придание картине некоторой искусственности и сказочности, а также добавление объёма отдельным элементам изображения.
автор специально добавил некоторым деталям изображения цветовую интенсивность и выделил их контур. за счёт этого, сразу начинает чувствоваться пушистость снега и лютый мороз. хочется поиграть в снежки и слепить снежную бабу. автору удалось предать всю глубину и чувства в этом произведении.