Українська мова 8 клас Тест «Речення з однорідними членами»
1. Із поданих варіантів продовження визначення синтаксичного поняття виберіть той, який є правильним: «Однорідними називаються такі члени речення, які …
1. …які виступають тим самим членом речення.
2. … які належать як до головних, так і другорядних членів речення.
3. … відповідають на те саме питання.
4. … відповідають на те саме питання і перебувають в однаковому відношенні для спільного для них члена речення.
2. Укажіть речення з однорідними членами.
1. Раз якось був тихий літній вечір.
2. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету.
3. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями; через плече висіла сіра московська шинеля, скручена, як обід. (З тв. І.Нечуя-Левицького).
3. З’ясуйте, в якому реченні наявні поширені однорідні члени.
1. Для нього світ починався пітьмою. (П.Загребельний).
2. Зелена земля і синє небо дрімали в легеньких сутінках (І.Нечуй-Левицький).
3. Глуха чорнота заливала все довкола, і він борсався на самому дні її важководдя і плакав у відчаї й безнадії.
4. Вперше Сивок побачив коня віддаля, коли пасся на луках коло річки і дід Родим покликав його посвистом.
4. Виділіть речення з кількома рядами однорідних членів.
1. Легка, біла прозора постать, що в обличчя нагадує мавку, з’являється з-за берези і схиляється над Лукашем. (Леся Українка).
2. Настка, погнавшись за якоюсь звіриною, заблукала в лісі, вже не маючи сподівань порятуватися, зненацька помітила велетенського оленя-рогача небаченої вогнистої масті.
3. Олень струснув рогами, тупнув ногою, мовби при за собою жінку, поволі побіг лісом у найбільші гущавини, тільки високі роги значили його путь, - і Настка й собі погнала за ним свого коня.
4. Впала вона, заплакана й змучена, в обійми князеві, а олень щез, мов дух святий (З тв. П.Загребельного).
5. Укажіть речення з однорідними членами, що має неправильну будову.
1. Буря шуміла в гіллі дерев, завивала в комині, рипіла ворітьми.
2. На ділянці росли баклажани, овочі, капуста, буряки, морква.
3. Школярі посадили біля школи і груші. і яблуні, і абрикоси, і сливи.
4. Кобзар співав повагом, неголосно.
6. Визначте речення з однорідними означеннями.
1. Біля паперті стояли пониклі старі люди.
2. Якась жінка привітно посміхнулася до Марії.
3. Була одна мить, коли Марія хотіла ринутись до входу і впасти пластом на церковний цемент (З тв. Р.Іванчука).
4. Маслюки пахли важко, задушливо. (О.Донченко)
7. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами речення.
1. Більш за все на світі любив дід сонце.
2. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок. (З тв. О.Довженка).
3. Учениця записувала його мову окремі речення чи думки (О.Донченко).
4. Спинився – волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? (С.Васильченко).
8. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми.
1. Темніє пучок свіжих, кучерявих, польових волошок. (С.Васильченко).
2. Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн.
3. Він саме цвів великими золотими гронами. як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли – видимо-невидимо.
4. Велике тютюнове листя зразу обплутало мене. (З тв.О.Довженка).
9. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнюючого слова перед однорідними.
1. Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку. (І.Нечуй-Левицький).
2. Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера. (М.Коцюбинський).
3. Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраки. (Т.Шевченко).
4. Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (М.Коцюбинський).
10. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнюючого слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.
1. З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях. (І.Микитенко).
2. Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні. (В.Сосюра).
3. Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір. (І.Нечуй-Левицький).
4. Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям. (Я.Баш).
11. З’ясуйте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене.
1. І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі. (М.Бажан).
2. Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок).
3. Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем. (О.Гончар).
4. Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата. (М.Коцюбинський).
Геракл
Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Людина
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Сильний
Під час гігантомахії Геракл забезпечив олімпійцям перемогу. Удари богів лише приголомшували гігантів, і тільки стріли Геракла вирішили результат битви на користь олімпійців.
Гайавата - герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. - фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта
Объяснение:
1 В село, гарбузиння, насіння, ребро
2 Б В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич
3 Г дріжджі, канікули, ковзани, штани, сани, Саяни;
4 Г Задача, груша, мережа – іменники І відміни мішаної групи;
5 Ґ пане прокуроре, Маріє, земле, добродію Іване, Андрію Павловичу.
6 В) листя, сонце, серце
7 Д група, полк, загін, отара, рота.
8 а) шимпанзе, есперанто, протеже, УТН;
9 Д Дівчина, теща, недотепа, Ілля, дітвора.
10 А Сибір, вим’я, антена, нехворощ, депо.
11 В Харків, вольт, язик;
12 Б радіо, рагу, Альпи, двері, лісничий;
13 А багатший, більш вірогідний, найрозвинутіший, найбільш цивілізований
14 Г скромний, малий, солодкий
15 В) вчорашня розмова, батьківські збори, дерев’яні сходи;
16 В Франкові заклики, ненин голос, cлюсарів інструмент
Объяснение: