У лісі жив жадібний вовк . Одного разу раптом у його хатини попадається кінь з возом , великий да сильний, ніякого звіра не боїться. Він віз багато курей . Вовк як побачив багато курей , так у нього в животі все завирувало . Йому так сильно захотілося покуштувати курочки , аж слинки потекли. Задумався вовк , як би вкрасти смачненьку курочку. Бачить, ледве-ледве біжить лисиця , вовк підбіг до лисиці і питає: Лисонька - лисиця хочеш добре покуштувати ? А лисиця йому відповідає: дуже хочу, вже дві доби нічого на язичку не було. Ти мене погодуєш ? А вовк їй у відповідь : тільки ти кумушка повинна мені до Он бачиш, біля моєї хатини кінь з возами стоїть, а на возі багато смачненького лежить. Ти зараз відвернеш коня , а я стягну з воза дві курочки і тоді ми з тобою наїмося до пуза . - Добре ! - Відповідає лисиця. А як я коня відверну ? Ну ти ж хитра кумушка придумай що небудь . Лисиця трохи подумала і підійшла до коня і каже: - Здорово, кінь! Глянув кінь на лисицю і подумав: «Це мені не товариш» , - і відповідає: - Доброго здоров'я ! Запитує лисиця коня : - А куди ти прямуєш ? - Та так, в село курочок везу . - І я туди ж , давай будемо разом іти . - Що ж, давай! - Мовив кінь . Ось і пішли вони вдвох. Ідуть і розмовляють . Лисиця так заговорила коня , що кінь навіть не помітив, як лисиця зникла. А поки кінь з лисицею йшли і розмовляли, вовк курочок потихеньку і стягнув з воза і зник у глибокому лісі . Наївся до сита і спати увалився під горбок . Навіть лисиці нічого не залишив. Коли лисиця кинулася, то ні вовка не курочок поруч не було. Подумала лисиця: « Обдурив вовк , що ж робити ? Їсти та хочеться ». І вирішила лисиця йти до його хатини, прийшла, а в хатині ні кого не виявилося, тоді лисиця села біля хатини і стала чекати вовка , що б провчити його так , як він провчив її . А вовк тим часом виспався , зголоднів і побрів додому. Підійшов до своєї хатини і побачив, що там сидить лисиця. Лисиця вовку : - «Що куме зголоднів ? ». Вовк , як ні в чому не бувало : - «Звичайно , дуже їсти хочеться ». Лисиця йому говорить, а я знаю де можна взяти дуже багато курочок . Там за лісом є село і в цьому селі є курник, де живуть дуже - дуже багато курочок. І лисиця облизуючись , почала розповідати , як можна дістатися до села . Ти, вовк , підеш перший , а я за тобою . Так вовк і зробив , дійшов до села заліз в курник і тільки хотів схопити курочку , як на нього хто -то накинувся і давай його бити качалками з боків. Їли ноги забрав від туди . А лисиця стояла за деревом і посміхалася : « Так тобі й треба, навік запам'ятаєш , що красти і обманювати дуже погано». Не розводь Усок на чужій шматок! І з розумом красти - біди не минути. Того не беруть, чого в руки не дають.
Всі ми знаємо про країну Лексигології.Там часто трапляються пригоди ,але сьогодні розповім про ононім. Ондного разу ононім шов по вулиці ,а на нього всі кричала .Ти нам заважаєш ,плутаеш у словах! «Де твоя коса?» -скаже хтось и як ти зрозуміеш ,що це ? Тоді не витримав ононім і сказав -«Ми всі тут по своєму важливі друзі, так іноді і за мене ви путаєтеся ,але може не в мені проблема ,може проблема в Вас.Навчіться розуміти один одного ,не чути лише себе ! І тоді ви зрозумійте і мене!» .Всі замовкли,розійшлися,а ононім пішов далі.Поважають всі тепер його .Він ононім ,Ого-го .
Не розводь Усок на чужій шматок! І з розумом красти - біди не минути. Того не беруть, чого в руки не дають.