Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо. Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом. Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета. Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
ответ: Природа радує нас своїми незвичайними і такими різними сезонами. Навесні, немов роблячи перші кроки, природа оновлюється, з’являються паростки на землі, за ними — перше листя на деревах. До літа, в лісах і садах справжнє буйство фарб, пишно розцвіли квіти і чагарники. Осінньою порою крони дерев багряним і золотим феєрверком прикрашають алеї і парки. Золота осінь вкриває все навколо жовтим килимом з обпадаючою листя. Прихі шлюбд зими змінює дощі на снігопади. Озера сковує льодом, дерева вкутує в білі шубки. У свої володіння вступає Королева Зима і до весни природа немов засинає
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
ответ: Природа радує нас своїми незвичайними і такими різними сезонами. Навесні, немов роблячи перші кроки, природа оновлюється, з’являються паростки на землі, за ними — перше листя на деревах. До літа, в лісах і садах справжнє буйство фарб, пишно розцвіли квіти і чагарники. Осінньою порою крони дерев багряним і золотим феєрверком прикрашають алеї і парки. Золота осінь вкриває все навколо жовтим килимом з обпадаючою листя. Прихі шлюбд зими змінює дощі на снігопади. Озера сковує льодом, дерева вкутує в білі шубки. У свої володіння вступає Королева Зима і до весни природа немов засинає
Объяснение: