УМОЛЯЮ підкресліть відокремлені члени речення: Ніжна блакитна хвиля, чиста й тепла,кидала на берег тонке мереживо піни.
Ізумрудна, блискуча, з перлистою ніжною піною, хвиля котиться, грає , співаючи пісню дзвінку .
У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає.
Помилки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти.
Тихо-тихо стікає на землю зерно — перестиглі сльози степів.
Весняний вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі .
астини, що становлять закінчене висловлювання і можуть бути зразком для учнівського мовлення. Вони мають відзначатися чіткістю будови, єдністю теми або підтеми (по відношенню до більшого тексту, частиною якого вони є). Це розповіді з елементами опису чи роздуму, нескладні описи.
У процесі практичних та аналізу текстів в учнів поступово мають сформуватися такі уявлення: текст - це зв’язне висловлювання; він має певну будову, тобто складається із зачину, головної частини і кінцівки; у тексті виражається певний зміст, що є його темою; текст можна назвати (дати йому заголовок); зв’язне висловлювання створюється з певною метою (тобто має комунікативне призначення): повідомити, розповісти про щось, заперечити або ствердити, описати предмет, подію чи явище, подати пораду чи визначити порядок дій, висловити міркування тощо; текст може складатися з одного або кількох абзаців, пов’язаних між собою за змістом; у тексті є важливі для вираження основної думки слова, визначення яких полегшує розуміння висловленого, і їх треба вимовляти з більшою силою голосу (тобто виділяти логічним наголосом). При виконанні різноманітних усних і письмових вправ учні набувають практичних умінь і навичок: вони вчаться відрізняти тексти від груп речень, не пов’язаних між собою за змістом; встановлювати логічний зв’язок між частинами висловлювання, визначати тему тексту і добирати до нього, заголовок; ділити