Ускладненим відокремленою обставиною буде речення З моря вставала рожева зоря ..., якщо до нього додати
А усміхнена від ранкового теплого вітерцю
Б яка захопила хмарки рожевим кольором
В розмальовуючи безкраю нь неба
Г зокрема з морської пелени
þ Прочитайте текст. Виконайте завдання після нього.
1. Першим українським книжкам майже тисяча років! 2. До сьогодні їх дійшло небагато, зокрема «Повість минулих літ», «Слово про Ігорів похід», «Слово про закон і благодать». 3. Давню історію нашого краю ми знаємо передусім завдяки «Повісті минулих літ», написаній літописцем Нестором. 4. Хто ж такий Нестор і що це за повість? 5. Нестор-літописець жив у другій половині XI – на початку XII сторіччя. 6. Він присвятив своє життя релігійній справі, будучи до кінця своїх днів ченцем Києво-Печерської лаври. 7. Але монах передусім, як автор найдавнішого літописного зібрання «Повість минулих літ», що проливає світло на нашу історію. 8. Адже написаних майже тисячу років тому пам'яток дуже мало (За Д. Павленком).
5. Відокремленим додатком ускладнене речення
А друге
Б п'яте
В шосте
Г сьоме
6. Невідокремлене означення, яке не потрібно виділяти комою (комами), наявне в реченні
А третьому
Б четвертому
В шостому
Г восьмому
7. До речень, неускладнених відокремленими членами, належать усі, КРІМ
А перше
Б четверте
В шосте
Г сьоме
8. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А другому
Б третьому
В шостому
Г сьомому
þ До кожного з чотирьох рядків, позначених цифрами, виберіть один правильний варіант-відповідник, позначений буквою.
9. Увідповідніть види відокремлених членів із прикладами речень.
1 означення
2 прикладка
3 додаток
4 обставина
А На дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).
Б Мудра Кліо – високочола муза Історії й покровителька істориків – не вельми поспішає ділитися своїми секретами (В. Смолій).
В Дослідження впливу невагомості, безперечно, дадуть чимало нового науці (К. Земляк).
Г Перечекавши небезпеку в немирівському замку Збаразького, Підкова знову повертається до своїх планів (Т. Чухліб).
Д Людям, по-справжньому одержимим Історією, щастить почути від мудрої Кліо розповіді про нерозгадані таємниці (В. Смолій).
складносурядні речення зі сполучниками:
єднальними (означають явища, що відбуваються одночасно чи послідовно): і, й, та (в значенні і), ні-ні, ані-ані.
протиставними (означають явища, які чергуються, чи одне виключає інше): а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак.
розділовими (означають одне явище, яке протиставляється іншому): або, чи, хоч, то то, чи чи, хоч хоч, або або.
прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються одне від одного комами. кома перед сполучниками і або та (в значенні і) не ставиться лише тоді, коли в складносурядному реченні є спільний другорядний член, що відноситься до обох простих речень: за селом знов шелестіли хліба й пахло полином (а. головко). вдалині поле ніби вогнем горить та річка виблискує на сонці.
якщо в простих реченнях, з'єднаних сполучником і, говориться про швидку зміну подій або явищ, то між такими простими реченнями ставиться тире: розчинив вікно — і весняна злива розірвала тишу.
складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.
складнопідрядне речення складається з головного і підрядного.
головним називається незалежне, пояснюване речення, а підрядним — залежне, пояснююче. підрядне речення відповідає на питання.
святковим здається вечір, коли тобі добре попрацювалося вдень (о. гончар). головне речення — святковим здається вечір, підрядне — коли тобі добре попрацювалося вдень. підрядне речення пояснює головне і відповідає на питання за якої умови?
види підрядних речень
підрядне речення поєднується з головним такими способами:
1. сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.
як добре знати, що тебе веде твій власний (л. первомайський). якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (о. довженко). сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (і. нечуй-левицький). сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.
2. сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівниками де, коли, куди, звідки, як та ін.
там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (м. коцюбинський). як парость виноградної лози, плекайте мову (м. рильський).
сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).
головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:
тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (леся українка). тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (м. рильський).
підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.
підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:
щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (і. цюпа). у села, де немає молоді, немає майбутнього (м. іщенко). поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (п. тичина).