У нас була прекрасна, благородна ідея - провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція "Клуня" - станція "Крива груша". Три копійки в один кінець. Родичі - безплатно. З учительки арифметики - п'ять копійок. Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом - непередбачена катастрофа! - клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти - дзуськи! І зняла такий вереск, що причовгав дід. Ну і... Гірко зітхаючи, ми засипаємо метро. Раз у раз злодійкувато озираємося - чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам'яти вуха. Хоч і обіцяв він, що не чіпатиме, поки не кінчимо, але хто його зна... Ви б почули, як він лаявся, коли витягав льоху! Ох і лаявся! І де він отих слів набрався?
Пропускати уроки без поважних причин не можна. Твір-роздум Є речі у житті, які можуть не подобатися, але від них нікуди не подітися. Наприклад, не всім подобається вчитися. Хтось не любить якісь предмети, комусь не до вподоби вчитель або шкільна програма, а хтось просто відстав та не хоче зайвий раз переконатися у тому, що він вчиться гірше за інших. Дехто так не хоче йти на урок, що пропускає його. Як на мене, це безглуздо, бо призведе до проблем. Пропущене заняття доведеться все одно здавати, тобто вчити тему все одно буде потрібно, але уже самому, без вчителя і в свій вільний час. А якщо пропустив контрольну роботу, то вийде ще гірше. До того ж, коли учні пропускають уроки з поважних причин, учителі відносяться до цього більш терпляче, бо захворіти може кожен. Але якщо учень прогуляв урок, це вже інша справа. Тому краще ходити на всі заняття, навіть якщо не дуже подобається. Якщо предмет здається нецікавим, можна все одно знайти у ньому щось цікаве. А якщо предмет "не дається", то, може, треба переглянути попередній матеріал, який не засвоєно. Тоді предмет стане зрозумілим, а може, і улюбленим.
Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом - непередбачена катастрофа! - клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти - дзуськи! І зняла такий вереск, що причовгав дід. Ну і...
Гірко зітхаючи, ми засипаємо метро. Раз у раз злодійкувато озираємося - чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам'яти вуха. Хоч і обіцяв він, що не чіпатиме, поки не кінчимо, але хто його зна... Ви б почули, як він лаявся, коли витягав льоху! Ох і лаявся! І де він отих слів набрався?
(Всеволод Нестайко. "Тореадори з Васюківки")
Є речі у житті, які можуть не подобатися, але від них нікуди не подітися. Наприклад, не всім подобається вчитися. Хтось не любить якісь предмети, комусь не до вподоби вчитель або шкільна програма, а хтось просто відстав та не хоче зайвий раз переконатися у тому, що він вчиться гірше за інших. Дехто так не хоче йти на урок, що пропускає його. Як на мене, це безглуздо, бо призведе до проблем. Пропущене заняття доведеться все одно здавати, тобто вчити тему все одно буде потрібно, але уже самому, без вчителя і в свій вільний час. А якщо пропустив контрольну роботу, то вийде ще гірше.
До того ж, коли учні пропускають уроки з поважних причин, учителі відносяться до цього більш терпляче, бо захворіти може кожен. Але якщо учень прогуляв урок, це вже інша справа. Тому краще ходити на всі заняття, навіть якщо не дуже подобається. Якщо предмет здається нецікавим, можна все одно знайти у ньому щось цікаве. А якщо предмет "не дається", то, може, треба переглянути попередній матеріал, який не засвоєно. Тоді предмет стане зрозумілим, а може, і улюбленим.