Установити відповідність між реченням і його видом . 1.Потім, коли голуби посідали на стріху, вона знов перейшла на урочисту прозу…(О.Довженко ).
2.І про того козаченька, що їхав за Десну (Л. Костенко ).
3.Не знала я, що сум такий огорне (Л. Костенко ).
4.Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко)
Зроби так, щоб Мокій закохався у тебе (М. Куліш ).
5.Там так глибоко, що наша дзвiниця пiрне! (О. Вишня )
6.На печі так хтось закашлявся, що здалося, ніби він поодриває легені (Ю.Яновський ).
7.Не радій, бо я його порятувала (Л. Українка ).
8.Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду (І. Драч ).
9.Якщо буде нове діло, то дайте звістку… (І. Карпенко-Карий )
10.Кузько, незважаючи на те що по натурі був чоловік запальний, говорив тепер поволі, мляво (Г.Тютюнник )
11.Вішав перед себе на груди коновку до поливання огородовини і бубнів на ній, як у бубен, так що брязкіт розходився по цілім лісі… (О.Кобилянська )
12 . Зроби так, щоб Мокій закохався у тебе (М. Куліш)
А з’ясувальне
Б означальне
В часу
Г місця
Ґ причини
Д мети
Е умови
Є допустове
Ж наслідкове
З дії
И міри і ступеня
І порівняльне
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
У Травневому лісі хвилі квітів хлюпають під ноги. А повітря, настояне на ароматах смоліні і мокрого листя, приємно дурманить голову. Теплінь... Найдрібніша істота і то поспішає розплескати по всьому лісі свою весняну радість.
Раптом-вона! Два блискучі листя біля самої землі. На високому стеблі-кошлаті біло-кремове суцвіття...
Любка!..
І вже перед очима стелиться безкрайній степ, а в ньому - жменька запорізьких козаків.
Кілька днів запорожців переслідували кримські татари. А коли переслідувачі втомилися, татарський бий махнув рукою: нехай біжать - все одно в степу пропадуть без їжі.
А козаки зовсім і не збиралися так марно пропадати. Тому що у кожного на шиї висів амулет, який оберігав від голодної смерті: нанизані на нитку тверді, потемнілі від часу бульбочки. Почали запорожці ці бульбочки жувати-втамували голод, погасили спрагу, повільно почали повертати сили... Ніхто не загинув. А по дорозі на Січ ще й дві татарські загони розбили... Любку дволисту і зараз оч
Объяснение: