Установити відповідність між реченнями 1 відокремлена прикладка

2 відокремлений додаток

3 відокремлена обставина

4 відокремлене означення

А. сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своЇм темтячи в передсмертнім коханні.

Б. і пахне ранім сонцем і медком земля, легким серпаном оповит
help

Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу. А я думаю, що це абсурд.

Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.

Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.

Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.

Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.

Історія музею-садиби Івана Котляревського  Музей відкрили 1969 року, який організація ЮНЕСКО проголосила роком Івана Котляревського. Садибу відтворили згідно архівних документів, фотографій і замальовок художників. Зокрема, використали картину Тараса Шевченка, який колись тут був. 1971 року перед будинком встановили пам'ятник письменнику. Його автором є народна художниця України Галина Кальченко. Це погруддя висотою понад 1 метр, встановлене на підвищенні. Садиба є частиною Полтавського музею І. Котляревського і розташована біля Свято-Успенського собору. Експонати музею Музей складається з декількох будівель, які повністю відновлені у первісному вигляді: батьківський будинок, колодязь і комора.  Будинок є типовим українським помешканням 18 століття. Тут 5 кімнат: кабінет, кімната-світлиця, вітальня, спальня і кухня. У ньому зберігають давні речі і нагороди письменника, сторінки його творів, побутові предмети 19 століття. На стіні є меморіальна дошка. Навколо садиби росте фруктовий сад. Музейний заклад часто проводить театралізовані екскурсії. Як доїхати Щоб дістатися до Музею-садиби Котляревського у Полтаві, можна скористатися послугами громадського транспорту: тролейбуси №№ 1, 4, 12, автобуси №№ 43, 52, маршрутки №№ 57, 54. Виходити необхідно на зупинці «Вулиця Першотравнева». До Полтави ведуть автошляхи Н12, М03 і Е584. Час роботи: щодня з 10:00 до 18:00 (у зимовий період з 9:00 до 17:00), без вихідних.