Займенник — самостійна частина мови, що вживається замість імені іменника, прикметника, числівника, прислівники або його характеристики і вказує на них, Це такі слова як він, ти, я, вони У російській мові займенники поділяються на особові, зворотні, присвійні, питальні, відносні, вказівні, означальні, негативні, взаємні і невизначені. Особисті займенники лицоЕд. ч. Мн. ч. 1 л. ями 2 л. тиви 3 л. він, вона, оноони Особові займенники вказують на особу, про яку йде мова. Займенники 1-го і 2-го особи позначають учасників мови (я, ти, ми, ви) . Займенники 3-ї особи вказують на особу або особи, які не беруть участі в мові (він, вона, воно, вони) . Змінюються по особах, числах і (в третій особі однини) пологах, а також відмінюються за відмінками. [ред.] Зворотний займенник Передає значення спрямованості дії на суб'єкт дії (Я бачу себе в дзеркалі) . Відмінюється за відмінками: себе (рд. , вн. відмінки) , собі (дт. , тощо) , собою, собою (тв.) . Форма називного відмінка відсутня. За особами, числами та родами не змінюється. [ред.] Присвійні займенники Присвійні займенники вказують на належність того чи іншого об'єкта (предмета, властивості і т. д. ) або більше об'єктів того чи іншого суб'єкта або групи суб'єктів. лицоЕд. ч. суб'єкта і объектаЕд. ч. суб'єкта і мн. ч. объектовМн. ч. суб'єктів і од. ч. объектаМн. ч. суб'єктів і об'єктів 1 л. мій, моя, моемоинашнаши 2 л. твій, твоя, твоє, Ваш, Ваша, Вашетвои, Вашивашваши 3 л. його, ееего, ееихих особа в множ. ч. свій, своя, своесвоисвойсвои Змінюються по особах, числах та пологах, а також відмінюються за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником. Займенники 3 особи (його, її, їх) не схиляються. [ред.] Питальні займенники Питальні займенники вживаються у питальних пропозиціях. В цю групу (як і пов'язані з нею групи відносних, негативних і невизначених займенників) входять самі різнорідні з граматичної точки зору слова. Здатність змінюватися за числами і родами, а також схилятися за відмінками повністю відповідає властивостям тих слів, які вони замінюють: хто що відмінюються за відмінками який який чий которыйсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником [ред.] Відносні займенники Використовуються для приєднання підрядного речення до головного. [ред.] Вказівні займенники столькосклоняется за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником цей той такий такий сейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником [ред.] Означальні займенники весь всякий сам самий кожен будь інший инойсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником. [ред.] Негативні займенники ніхто ніщо нікого нічого нисколькосклоняются за відмінками ніякої ничейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником Зауваження. У заперечних займенниках не завжди є ненаголошеним, а не стоїть під наголосом. [ред.] Невизначені займенники хтось щось якийсь некоторыйизменяются за родами, числами, відмінками. кілька невизначені займенники з приставкою дещо або суфіксами -то, -небудь, -нибудьпишутся через дефіс: дехто, кому-небудь, що-небудь і т. п. Зауваження. Невизначені займенники містять ударну частку не, з якою пишуться разом. х відношення до інших предметів, явищ і т. д.
Єна поділлі місцина, подібної до якої не знайдеш у цілій країні. тут, на самому кордоні хмельниччини з буковиною, здійнялися в застиглому кам’яному танку невисокі лісисті кряжі медоборів. тут неширока скляна стрічка смотрича химерно вигнулася кільцем у глибокому каньйоні. тут уже багато століть стоїть на кам’яному півострові древнє місто кам’янець-подільський. кам’янцю судилася довга та бурхлива історія. цей важливий оборонний вузол на шляху зі східної європи до уходив до складу кількох держав: монголо-татарської орди, великого князівства литовського, польської корони, туреччини, росії; та срср. попри це, місто по духу завжди залишалося українським. загалом же у створенні неповторного обличчя кам’янця протягом століть взяли участь представники різних народів. крім руської брами та православних церковну старому місті є петропавлівський кафедральний собор, що, дихає щирою польщизною, а ще — вірменський бастіон, татарське урочище, турецький мі звичайно ж, найбільшими складовими в культурі кам’янця були українська та польська, адже місто виросло на межі заселення двох народів. за польщі кам’янець був місцем ув’язнення багатьох, українських патріотів. зокрема, у фортеці тримали незламного устима кармелюка. з цим епізодом в історії міста пов’язана цікава місцева легенда. кажуть, коли кармелюка везли до фортеці, його побачила молоденька польська панночка. закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати спосіб визволити його з неволі. і от, піднявшись одного дня на 40-метровий мінарет, прибудований турками до петропавлівського собору панянка вистрілила з лука в те вікно папської вежі, де, як вона знала, мав знаходитися в’язень. до стріли, крім записки досить палкого змісту, було прикріплено згорнуту в кульку довгу і міцну турецьку шаль. кажуть, що кармелюкові вдалося тоді втекти з фортеці саме завдяки цьому у бачив кам’янець і гострі козацькі шаблюки богдана хмельницького, максима кривоноса, івана богуна, петра дорошенка. кілька днів пробув у кам’янці в 1846 році тарас шевченко, мандруючи україною за завданням археографічної комісії. майже вісім місяців у часи визвольних змагань невеликий кам’янець був тимчасовою столицею української народної республіки. так дивно відобразилася на долі маленького містечка на поділлі вся історія україни. туристичний потенціал «міста на камені» багатий. його складає розкішна навколишня природа подільських товтрів, надзвичайно мальовничий каньйон річки смотрич, трикілометрова сталактитова печера «атлантида» поблизу кам’янця, архітектурні ансамблі старого міста і, звичайно, сама стара фортеця. що ж до фортеці, яка давно стала візитівкою кам’янця, то аналогу їй в україні немає. туристична цінність цієї пам’ятки останнім часом стрімко зростає разом з поширенням серед європейської молоді ретро-моди на середньовічну лицарську культуру. у вихідні дні на фортечному подвір’ї відбуваються поєдинки лицарів, оглушливо стріляє невеличка гармата. щороку тут проходить лицарський турнір «золотий меч», а сам приз турніру меч — свідчить про майстерність кам’янецьких зброярів. кам’янець-подільський залишається й буде залишатися в пам’яті як символ українського духу, що протягом століть гартувався вогнем і мечем
Особисті займенники
лицоЕд. ч. Мн. ч.
1 л. ями
2 л. тиви
3 л. він, вона, оноони
Особові займенники вказують на особу, про яку йде мова. Займенники 1-го і 2-го особи позначають учасників мови (я, ти, ми, ви) . Займенники 3-ї особи вказують на особу або особи, які не беруть участі в мові (він, вона, воно, вони) .
Змінюються по особах, числах і (в третій особі однини) пологах, а також відмінюються за відмінками.
[ред.] Зворотний займенник
Передає значення спрямованості дії на суб'єкт дії (Я бачу себе в дзеркалі) .
Відмінюється за відмінками:
себе (рд. , вн. відмінки) , собі (дт. , тощо) , собою, собою (тв.) .
Форма називного відмінка відсутня. За особами, числами та родами не змінюється.
[ред.] Присвійні займенники
Присвійні займенники вказують на належність того чи іншого об'єкта (предмета, властивості і т. д. ) або більше об'єктів того чи іншого суб'єкта або групи суб'єктів.
лицоЕд. ч. суб'єкта
і объектаЕд. ч. суб'єкта
і мн. ч. объектовМн. ч. суб'єктів
і од. ч. объектаМн. ч. суб'єктів
і об'єктів
1 л. мій, моя, моемоинашнаши
2 л. твій, твоя, твоє, Ваш, Ваша, Вашетвои, Вашивашваши
3 л. його, ееего, ееихих
особа в множ. ч. свій, своя, своесвоисвойсвои
Змінюються по особах, числах та пологах, а також відмінюються за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником. Займенники 3 особи (його, її, їх) не схиляються.
[ред.] Питальні займенники
Питальні займенники вживаються у питальних пропозиціях. В цю групу (як і пов'язані з нею групи відносних, негативних і невизначених займенників) входять самі різнорідні з граматичної точки зору слова. Здатність змінюватися за числами і родами, а також схилятися за відмінками повністю відповідає властивостям тих слів, які вони замінюють:
хто
що
відмінюються за відмінками
який
який
чий
которыйсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Відносні займенники
Використовуються для приєднання підрядного речення до головного.
[ред.] Вказівні займенники
столькосклоняется за відмінками, узгоджуючи з означуваним іменником
цей
той
такий
такий
сейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
[ред.] Означальні займенники
весь
всякий
сам
самий
кожен
будь
інший
инойсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником.
[ред.] Негативні займенники
ніхто
ніщо
нікого
нічого
нисколькосклоняются за відмінками
ніякої
ничейсклоняются за відмінками, змінюються за родами і числами, узгоджуючи з означуваним іменником
Зауваження. У заперечних займенниках не завжди є ненаголошеним, а не стоїть під наголосом.
[ред.] Невизначені займенники
хтось
щось
якийсь
некоторыйизменяются за родами, числами, відмінками.
кілька
невизначені займенники з приставкою дещо або суфіксами -то, -небудь, -нибудьпишутся через дефіс: дехто, кому-небудь, що-небудь і т. п.
Зауваження. Невизначені займенники містять ударну частку не, з якою пишуться разом. х відношення до інших предметів, явищ і т. д.