Я добре пам’ятаю свій перший шкільний день – своє перше вересня. Це один з найдорожчих днів у моєму житті. Біля ошатної і красивої школи грає музика. Багато квітів. Наче на святковому вокзалі когось проводжають. І серед них – ти. Ти вирушаєш у далеку дорогу, в подорож в країну під назвою Школа.За час цієї подорожі ми дізналися багато нового, відкрили нерозгадані таємниці. Ще вранці не здогадувалися, чому буває день і ніч, а тепер можемо самі кому завгодно пояснити. Ми познайомилися з різними рослинами, і навчилися їх самі вирощувати. Ми дізналися, що таке електрика, і вона стала нашим другом. І найголовніше: ми зрозуміли, яке велике чудо – книга.З кожним роком я з нетерпінням чекаю перше вересня. Для мене це свято, яке я запам’ятаю на все життя. Шкільні роки – самі безтурботні і найщасливіші роки. Хоча деякі так не вважають і хочуть швидше покинути школу, хочуть бути самостійними, дорослими. І часом забувають про те, що дорослий світ – дуже непростий світ. У кожного з нас є свої проблеми, які нам здаються дуже важливими. Ми вважаємо, що нас навантажують, не розуміють, змушують вчитися, не дозволяють довго гуляти. Тому і мріємо швидше стати самостійними. Але ми не замислюємося про те, що в дорослому житті набагато важче. Адже разом із закінченням школи закінчується наше дитинство. Як ялинкове свято, кінчаються казки, як стрічка в кіно, обриваються сни. Вже не сподіваючись на чиїсь підказки, ми самі повинні вирішувати всі завдання.Деякі вважають, що всі школи однакові. Але це не так. Шкіл багато, але кожна школа, як і людина, має своє обличчя, душу, серце. А душа школи залежить від головних дійових осіб – учнів і вчителів. Кожен з нас запам’ятовує щось своє про рідну школу. Для одних – це дискотеки і шкільні вечори, для інших – олімпіади, конкурси, улюблені уроки, а для мене – перший день у школі. Але найголовніше – у школі ми здобули справжніх друзів. Кажуть, що шкільна дружба найміцніша. Може бути, тому, що ми багато часу проводимо разом, добре знаємо один одного. І, звичайно ж, на вечорах шкільних друзів нам завжди буде що згадати про наше шкільне життя.
Скласти діалог на тему шкільного життя із використанням звертань і вставних слів пропоную так: - Привіт, Андрійко! Підкажи, будь ласка, що нам задали з мови на завтра? - Привіт, Іванко! Здається, нам необхідно виконати проект на тему "Мова - справжній скарб". - Сподіваюся, що я зможу виконати це завдання. Не підкажеш, що саме необхідно зробити? - По-перше, слід розказати про важливість мови в житті кожного народу. По-друге, необхідно розказати про роль української мови. - Зрозуміло, дякую. Мабуть, я тобі передзвоню, ящко виникнуть труднощі. - Певна річ, дзвони, як буде треба! Щасти! - Бувай!
- Привіт, Андрійко! Підкажи, будь ласка, що нам задали з мови на завтра?
- Привіт, Іванко! Здається, нам необхідно виконати проект на тему "Мова - справжній скарб".
- Сподіваюся, що я зможу виконати це завдання. Не підкажеш, що саме необхідно зробити?
- По-перше, слід розказати про важливість мови в житті кожного народу. По-друге, необхідно розказати про роль української мови.
- Зрозуміло, дякую. Мабуть, я тобі передзвоню, ящко виникнуть труднощі.
- Певна річ, дзвони, як буде треба! Щасти!
- Бувай!
Звертання: Андрійко, Іванко.
Вставні слова: здається, сподіваюся, по-перше, по-друге, мабуть, певна річ.