Утворити словосполучення «прикметник + іменник». Пояснити правопис складних прикметників.
(Багряний цвіт) листок, (гострий бік) каміння, (срібна вода) Дніпро, (Давня Русь) література, (приємний, святковий) подія, (шість пелюсток) квітка, (брунатний, сизий) вода, (легка атлетика) крос, (яскраве, синє) небо, (рожевий, бузковий) дим.
займенник - повнозначна змінна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? : багато таємниць у світі, одна з найбільших з-поміж них-мова (і. вихованець). мудрим ніхто не вродився, а навчився (народна творчість). була зима - найкраща, найулюбленіша моя пора року (л. смілянський).
за значенням і граматичними ознаками займенники неоднотипні, вони поділяються на три групи:
* узагальнено-предметні: я, ти, ми, хто, він, себе, хто-небудь, щось тощо;
* узагальнено-якісні: мій, твій, свій, цей, такий, всякий, кожний, ніякийтощо;
* узагальнено-кількісні: скільки, ніскільки, стільки, скільки-небудь.
узагальнено-предметні займенники, вказуючи на предмет, співвідносяться з іменниками і мають спільні граматичні ознаки. зокрема, всі вони змінюються за відмінками, деякі з них мають число (він - вони, я- ми, ти - ви). займенники він, вона, воно, крім числа і відмінка, мають родові форми. у реченні займенники, співвідносні з іменниками, виступають підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка.
узагальнено-я кісні займенники співвідносяться з прикметниками, оскільки вказують на ознаку. вони змінюються за , числами і відмінками, узгоджуючись з іменниками. у реченні переважно виконують роль означення, іменної частини складеного присудка, значно рідше - роль інших членів речення.
узагальнено-кількісні займенники за граматичними ознаками співвідносні з числівниками. змінюються вони тільки за відмінками, а роду й числа не мають. у реченні виконують роль підмета, означення, додатка.