► Відновити складні синтаксичні конструкції, розташувавши частини їх у
відповідній послідовності. Розставити потрібні розділові знаки. Пояснити вживання їх.
1. Коли народилася ця по-дитячому наївна істота. Ви тільки уявіть собі.
Художниці було майже сімдесят років (М.Шинкарук). 2. Щоб сад навколо палацу
перетворився на парк. Григорій Тар-навський був закоханий у Качанівку. Він подбав
(В.Панченко). 3. Дисципліна вимагає засвоєння й виконання правил культури
поведінки. Існує така взаємозалежність. А в культурі поведінки знаходять свій вияв
конкретні вимоги дисципліни (А.Коваль). 4. Розгорніть будь-яку художню книжку. Як
неохоче фразеологічні синоніми спілкуються з позитивними героями, але звиваються
коло негативних. І ви побачите (В.Ужченко). 5. На Івана Купала дівчата ворожать на
воді, пускаючи вінки іноді зі свічкою. Вогонь дуже часто виступає в поєднанні з
водою. Щоб дізнатися про свою подальшу долю (В. Завадська).
► Визначити вид складних речень з різними видами зв'язку. Накреслити рівневі
схеми їх.
Снігопад
У той день пішов перший сніг. Мирослава поверталася зі школи, як завжди, через бульвар) і парк. Сніжинки почали пролітати, коли вона завернула на перший бульвар; їй здалося, що дерева над головою зашуміли, зітхнули чи легко застогнали. Коли ступила на другий бульвар, вітер стих і зробилося моторошно тихо. На бульварі не було ані душі, тільки вона сама, і, злякавшись тієї дивної тиші, дівчинка раптом зупинилася. Тоді небо над її головою здригнулося, і сніг пішов лахматий, повільний; повітря навколо забіліло, сніжини плавно спускалися на жовту алею із залишками опалого листя. Вона виставила перед собою долоню, і сніжини почал,и сідати й на долоню. Закрутивсь у повітрі один із листків, котрий аж досі тримався на гілці, і ліг їй просто в ноги. Вона нахилилася й підняла листка, вогкого, ще живого, ще запашного, покрутила в руці, тримаючи за стебельце. Був він, цей листок, прекрасний. І їй здалося, що часу не існує, що не існує ні вчорашнього, ні завтрашнього, а є тільки оцей білий снігопад - час якогось великого, сокровенного відкриття. І вона стрепенулася внутрішньо, лякаючись своєї незрозумілої дорослості, самотності й малості в цьому світі, своєї загубленості, бо й вона чи не отой листок, що його несе, покручуючи за стебельце, оця земля, оце місто, оцей заставлений деревами бульвар.
Тую Русалку,
що покохав я змалку,
бо водяній царівні
нема на світі рівні!
Краще для Русалки
сидіти край рибалки,
глядіти неборака
від сома та від рака,
щоб не відгризли чуба.
Мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього і гойдається тихо, мов у колисці.
Верба?.. Та що ж в їй добре зимувати,
а літом... бач, вона така суха,
і все рипить, все згадує про зиму...
З гущавини лісу вилітає Перелесник - гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.