Відокремлені члени речення
1. Невідокремлене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Викупаний дощем вклоняється землі колос.
Б Колос викупаний дощем вклоняється землі.
В Викупаний дощем колос вклоняється землі.
Г Дощем викупаний землі вклоняється колос.
Д Вклоняється землі колос викупаний дощем.
2. Відокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Великих вершин досягають на жаль не тільки орли.
Б Море натомлене штормом здається безсилим.
В Над горами стояла ніч світла чиста прозора.
Г Десь там на іскристій рівнині не спить у заметах село.
Д Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.
3. Відокремлений додаток ужито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Осінь найкраща пора пахла яблуками.
Б Усі прийшли на заняття за винятком двох чергових.
В У кімнату ллється повітря напоєне пахощами літнього саду.
Г Усю зиму підіймалися води Дніпра заливаючи плавні озера.
4. Відокремлену обставину вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.
Б Овіяна степовими вітрами стоїть на березі лиману хатина
В Не чути ніякого голосу крім вівчарської трембіти на далекій полонині.
Г О земле втрачена явися!
5. Невідокремлену обставину вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
А Стоять налиті сонцем дні.
Б Не знаючи броду не лізь у воду.
В Співають ідучи дівчата.
Г По дворах навантажені всяким збіжжям стоять вози готові в дорогу.
6. З’ясуйте, який відокремлений член речення є в кожному прикладі.
Відокремлений член речення
1 означення
2 обставина
3 прикладка
4 додаток
Приклад
А Бо коли, закохані в минуле, прокуняєм свій великий час, наша лінь ніколи не розлучить.
Б Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік.
В Там, у степу, схрестилися дороги, немов у герці дикому мечі.
Г Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам.
Д Чи винні ми щось комусь у житті, окрім наших батьків?
Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
Відповідь:
Сьогодні модно захоплюватися європейськими цінностями, але ми пам`ятаємо Шевченківське «... і свого не цурайтеся». Українці шанують свої національні цінності та ідеали. Ми знаємо, що Україна – серце Європи, географічний центр якої – на Закарпатті, поблизу Рахова. І хоч життя наших міст, сіл і селищ поки що не на європейському рівні, ми щиро прагнемо покращення. Тому повинні починати змінювати себе, свою свідомість.
Новою владою зроблено вагомі кроки приєднання України до Європейського Союзу. Ми – молоде покоління – готуємося зробити свій внесок у розвиток нашої держави, щоб піднеси її до рівня найрозвиненіших країн Європи. Утверджуючи свободу слова, створюючи усі умови для формування у молоді демократичних, європейських цінностей, вільно розвиваючи демократію в Україні, усвідомлюючи вагомість своєї активної життєвої позиції, я переконуюся, що Україна – європейська держава, а я у ній – європеєць!
Пояснення: