Якщо ж вдатися до невеличкого історичного екскурсу, можна згадати, що у дореволюційні часи гарні манери були обов’язковою рисою освічених верств. „Правила доброго тону” прищеплювалися змалечку, засвоювалися в гімназіях та інститутах шляхетних дівчат. А от після революції нові можновладці „гімназіїв не закінчували”, тож негайно скасували усі ці буржуазні витребеньки як абсолютно непотрібні трудящим масам. Втім, невдовзі совєтська еліта схаменулася і також захотіла чимось відрізнятися від простого люду. І правила доброго тону були знову повернені з небуття, щоправда у дещо зміненій формі „радянського етикету”.
Объяснение:
Лісопарк - ліс- корінь, о -суфікс, парк - корінь, лісопарк - основа, нульовий корінь
лісний - ліс- корінь, основа лісний,
лісник - ліс-корінь, ник-суфікс, основа - лісник, закінчення нульове
лісок - ліс-корінь, ок-суфікс, нульове закінчення, лісок-основа.
лісистий - ліс-корінь, и-суфікс, с т - суфікси, ий - суфікс, закінчення нульове, лісистий-основа
лісовий - ліс-корінь, ов-суфікс, ий-суфікс, закін.нульове, лісовий-основа
лісовичок - ліс-корінь, ов, ич, ок - суфікси, закінч.нульове, лісовичок - основа
заліснення - за-префікс, ліс-корінь, с н е н н - суфікси, я-закінчення, залісненн -основа
лісознавство - ліс-корінь, о-суфікс, знав-корінь, с т в -суфікси, о -закінчення, лісознавств-основа
праліс - пра-префікс, ліс-корінь, праліс - основа, закінчення нульове
пролісок - про-префікс, ліс-корінь,ок-суф, пролісок-основа, закінчення нульове
перелісок - пере-префікс, ліс-корінь,ок-суф, перелісок-основа, закінчення нульове
полісся - по-префікс, ліс-корінь, с-суф, я - закінч, полісс-основа
лісництво - ліс-корнь, иц т в -суф, о-закінч, лісництв-основа
лісничий - ліс-корінь, нич ий - суфікси, лісничий - основа, закінч.нульове
лісочок - ліс - корінь, оч ок - суфікси, лісочок -основа, закінч.нульове
лісникувати - ліс-корінь, ник ув ат - суфікси, и-закінчення, лісникуват -основа
лісовоз - ліс-корінь, о-суфк, воз-корінь, основа-лісовоз, закінчення нульове
Объяснение:
Якщо ж вдатися до невеличкого історичного екскурсу, можна згадати, що у дореволюційні часи гарні манери були обов’язковою рисою освічених верств. „Правила доброго тону” прищеплювалися змалечку, засвоювалися в гімназіях та інститутах шляхетних дівчат. А от після революції нові можновладці „гімназіїв не закінчували”, тож негайно скасували усі ці буржуазні витребеньки як абсолютно непотрібні трудящим масам. Втім, невдовзі совєтська еліта схаменулася і також захотіла чимось відрізнятися від простого люду. І правила доброго тону були знову повернені з небуття, щоправда у дещо зміненій формі „радянського етикету”.