Родовід, родина, сім’я. Вчитуєшся в ці слова – і в уяві постає те місце, де ти народився, де промайнуло дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
І зараз дуже важливо кожному з нас пам’ятати свій родовід. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поименно свій родовід до сьомого коліна.
Пам’ять про своїх пращурів була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, було обов’язком.
Объяснение:
Саме сім’я Сірків із роману “Тигролови” І. Багряного, українські втікачі і вигнанці, зуміли зберегти звичаї та традиції своєї родини аж на Далекому Сході.
Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, називали “людина без роду-племені”. Дитина, не засвоївши таких родовідних цінностей, на все життя залишиться Іваном Безрідним, не знатиме, чиїх батьків вона дитя.
Давно відомо: хто відцурався мови і традицій своїх – врешті-решт знехтує синівським обов’язком перед батьками. Бо за душею у безбатченків немає нічого святого.
Родовід, родина, сім’я. Вчитуєшся в ці слова – і в уяві постає те місце, де ти народився, де промайнуло дитинство із дивом-казкою, матусиною піснею, батьківською ласкою.
І зараз дуже важливо кожному з нас пам’ятати свій родовід. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поименно свій родовід до сьомого коліна.
Пам’ять про своїх пращурів була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий іб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, було обов’язком.
Объяснение:
Саме сім’я Сірків із роману “Тигролови” І. Багряного, українські втікачі і вигнанці, зуміли зберегти звичаї та традиції своєї родини аж на Далекому Сході.
Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, називали “людина без роду-племені”. Дитина, не засвоївши таких родовідних цінностей, на все життя залишиться Іваном Безрідним, не знатиме, чиїх батьків вона дитя.
Давно відомо: хто відцурався мови і традицій своїх – врешті-решт знехтує синівським обов’язком перед батьками. Бо за душею у безбатченків немає нічого святого.
Відповідь:
А Та монетка, мабуть, стародавня, бо ледь-ледь вгадується поїдений іржею профіль чиєїсь похмурої голови. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ
Б Вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, знову заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами. ПРОСТЕ
В Півень стояв на порозі у хліві, стріпував крильми, наче поривався летіти понад мерехтливим сяйвом снігів. СКЛАДНОПІДРЯДНЕ
Г Десь далеко щасливіший од Шептала кінь п’є сонячний ранок, і в прозорім кориті дня того ранку лишається все менше, на самому денці. СКЛАДНОСУРЯДНЕПояснення: