В кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати присудки прості й складені. І. Шуміла осінь жоетим садом. (В.Сосюра.) Череона осінь сіла сnочиеать. (А.Малишко.) Осінь я давно хеапити зеик за їі ееселий добрий звичай. (М.Рипьський.) Це ж коли, з яких nокосіе так нечутно вийшпа осінь? (Б.Олійник) Осінь - вмирання, примир'я, прощання. (Опександр Олесь.) Я no земпі любпю ходити босим. (М.Синга'Іеський.) Сьогодні я такий щаслиеий. (В.Сосюра.) Вода стае проэорішою. (А.Малишко.) Мерзпа і лунка була дорога. (М.Рильський.)

Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з (імя), якого всі друзі називають (імя). Мама кілька разів спробувала поправити нас: «Чому (імя)? Хоча б (імя)». Але залишалося звичне: «(імя)».
Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах:  (імя) на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, так було раніше. Зараз усі погодилися з цією дружбою.
(імя)  — відмінний друг, у нас спільні захоплення, нам подобаються однакові фільми, особливо мультики, але ми зовсім різні. Я до дівчаток ставлюся, як і до хлопчиків, а він закоханий у сусідку Галю. Мені це незрозуміло, але я намагаюся робити вигляд, що все нормально. Ще: Диня абсолютно не любить Читати і взагалі вчитися. Коли підходить час робити уроки, він може заплакати. Для нього що англійська, що російська, що українська — усі мови, як іноземні. А взагалі він допитливий хлопець, і з задоволенням слухає мої перекази прочитаних книг. Ми обоє захоплюємося різними хімічними дослідами, найчастіше потай від дорослих. Одного разу під час такого досліду щось вибухнуло в руках у Дині. Йому дуже обпекло обличчя, довелося викликати «Швидку». У лікарні довго допитувалися: «Як це сталося?» І мій друг твердо відповідав: «Упав ненавмисно в багаття». Його дід жахливо злився: «Дивися, просто як на допиті». Але Диня стояв на своєму. Спочатку обличчя страшенно нагадувало печене яблуко, і це його дуже тривожило. Але все закінчилося благополучно: обличчя стало гладеньким і навіть кращим, ніж було. А головне — Диня зумів довести, що він чудовий друг. Адже хто знає, як би все обернулося, коли б він видав мене і нашу справу. 

Так чудово виглядає навколишній світ. У кожну пору року він інший і ще дивовижніший. Природа, це річ, котра з дня на день дивує нас все більше й більше. Слід сподіватись весь час нового. Тут зимою створила природа бурульки, та такі красиві та масивні, як морквини, що тільки виблискують веселкою під сонячним сяйвом. Або осінню, коли ліс стає найбільш загадковим і цікавим природа нас очаровує знов, все таке свіже, чисте, пахуче, цікаве й забавне. А гриби, скільки їх там, і найрізноманітнішні зустрінеш. А інколи і надворі зустрічаєш погоду із казки: Пані метелиця. Усе так гарно! Насамперед навколишнє середовище і матінка природа це казкові поняття, і тому деколи кажуть: "Це не погода, це казка у природі".