Він перший заговорив до мене українською мовою, відкрив мені красу української народної поезії і без довгих промов і пояснень збудив у мені ту любов до нашого народу, що вже ніколи не покидала мого серця й кермувала моєю працею довгі літа», — так розповідала про знайомство з майбутнім чоловіком молодесенька вихователька дитячого садочка, на- півшведка-напівфранцуженка софія ліндфорс. киянин за народженням і росіянин за походженням, молодий учитель грецької мови першої київської гімназії олександр русов, захопившись «українською справою», здобув гучну славу «українофіла». проти такої слави він, певно, й не заперечував, адже свої праці з української історії та етнографії підписував псевдонімом «укрaінець». ставала все жорстокішою цензура, лунали голоси за повну заборону «малоросійського наріччя». над укрaїнською культурою нависла загроза тотального винищення. саме в цей час патріоти замислили видати повне зібрання поезій тара- са шевченка без цензурних . оскільки втілити цей намір у ме- жах російської імперії було неможливо, подружжю русових запропонува- ли здійснити весільну подорож до праги, де разом з етнографом федором вовком видати двотомний «кобзар». видавничий проект було реалізовано1875 року. софія та олександр русови спільно готували до друку шевченкові вірші. проте пере- правити в межі російської імпері вдалося лише перший том «кобзаря». у травні 1876 року було видано так званий емський указ, який забороняв друкувати книжки українською мовою. та русових указ не зупиняе. через землі галичини за сприяння галицької ін- телігенції довгоочікувані примірники «кобзаря» переправляють у підросійську україну. цього ж року подружжя повертається в укра- іну. двадцятирічна софія вчителює в школі для cільських дітей. русови підтримують зв'язки з михайлом коцюбинським та борисом грінченком. софія багато робить для відкриття нових шкіл, дитячих садків, бібліотек. це лише одна з перших сторінок чудової книги життя видатного укра- їнського педагога софії федорівни русової.
Відповідь:
Нам пощастило жити у дуже гарній країні: в Україні є дуже багато місць, якими можна пишатися. Милуватися красотами нашої природи можна безкінечно. Заповідник Асканія-Нова і Карпати, кримські гори та приазовські степи, величний Дніпро та Дністер, густі ліси... І не перелічити місць, які неодмінно слід відвідати.
Історичних та архітектурних пам'яток в Україні теж дуже багато. Якщо присвячувати кожну відпустку подорожам, навіть життя може не вистачити, щоб відвідати їх усі. Лише у Києві стільки цікавого, що щонайменше на місяць вистачить. Велична Києво-Печерська лавра, ніжно-блакитна Андріївська церква, мов спрямована у небо, оригінальний будинок з хімерами... А скільки у Києві музеїв!
У кожній області нашої країни є багато цікавих місць. Старовинне мiсто Луцьк з безліччю історичних будівель, місто Кам'янець-Подільський, яке зберегло дух середніх віків... Про це можна розповідати безкінечно, але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Подорожуйте Україною - їй безумовно є чим пишатися