В/У с…м…десятих роках мати їздила по школа… в/у яких свого
часу працювала. Пр…їхала і/й до Пирогів. Про/те не/застала юрка
його забрали до німе…ини і бабуня Настя ц…ого не/п…р…жила. А
однокласників/поліцаїв заарештували одразу/ж після визволе…я.
Біля сіл…с…кої крамниці підійшла стара жінка зігнута в/удвоє.
Мати ледве/ледве ро…пізнала в/у ній колись веселу молодицю
матір Василя Воскобойника.
Краще/б мій Василь загинув ніж став поліцаєм вит…рала вона
очі.
Повернувшись мати згадувала як в/у війну ходила з нею
копати картоплю чи виламувати кукурузу. Обідаючи мама
на/швидку/руч ковтала картоплину/другу бо обід був в/у неї
най/біднішим. А я потроху/потроху підсувався до тіток і/й
при/ц…ому робив вигляд, що їхні вузлики мене не/обходять. І
майже завжди мені малому що/небудь п…р…падало то шматочок
сала то шкуринка натерта часником.
А Песик почувався добре він гасав по всіх/усюдах качався чи
пр…падав навколо братика. І не ні/чого. Мабуть він ловив
мишей яких було видимо/не/видимо.
Що/б мене не/забрали в німе…ину вирішили тікати. Пам'ятаю
з/ранку стояли на кременчу…кій доро…і. На/в/коло нас щось
винюхував Песик.
Залишайся шипотів я ми далеко поїдемо може будешь
зайвим.
Проте Песик біг за підводою час/від/часу відлучаючісь.
Ночувати випало під скиртою бо найбли…е село чорніло спалене
фашистами. Чи від страху чи холоду але я довго не/міг поринути в
бе…памятство…

Показать ответ

Ответ:

Kadokawa

19.08.2020 01:50

Усе частіше в освітянській спільноті доводиться чути термін «academic integrity» або ж «академічна доброчесність». Шкода, що більшість української молоді просто не розуміє значення цих слів. Годі й мовити про їх впровадження як інструменту забезпечення якості освіти.

Тінейджер із базовими знаннями англійської скаже, що витоки цієї концепції йдуть із заходу. І ця думка не буде хибною, адже в перекладі іменник integrity означає «довершеність, повнота, цілісність». У поєднанні з прикметником academic отримуємо ознаку належності до школи чи університету, процесів навчання та мислення.

Міжнародний центр академічної доброчесності при Ратлендському інституті етики, Університет Клемсон в Південній Кароліні, розробив документ “Фундаментальні цінності академічної доброчесності”. За цим підходом, академічна доброчесність – це відданість академічної спільноти шістьом фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

•академічний плагіат– оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; формою академічного плагіату є самоплагіат, що полягає у відтворенні без посилання на джерело інформації власних раніше опублікованих текстів;

•Фабрикація– фальсифікація результатів досліджень, посилань, або будь-яких інших даних, що стосуються освітнього процесу;

обман– надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

списування– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації під час оцінювання результатів навчання;

•Хабарництво– надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі.

Начебто нічого складного. Але чомусь проблема академічної недоброчесності є актуальною для української освіти. Більшість учасників навчального процесу визнають, що прояви нечесності й корупції мають місце, але визнавати їх системними проблемами адміністрації ВНЗ не готові. Основною причиною, безумовно, є необізнаність нашої молоді, хибне розуміння цінностей.

Задля вирішення цих проблем було створено Проект Сприяння академічній доброчесності в Україні (SAIUP project). Його розпочали Американські ради з міжнародної освіти за участі Міністерства освіти і науки України та за підтримки Посольства США. Проект охопив 10 українських університетів – із різних регіонів і з різними характеристиками. Звичайно, для разючих змін цього недостатньо, проте вже сформувалася група студентів, яка чітко розуміє актуальність, цінність та корисність доброчесності загалом, а тим більше академічної, і поширює ці ідеї. Усі ми хочемо в Європу, охоплені ідеєю вестернізації. Та чи можлива вона без фунтаментально важливих змін у ставленні до освіти? Безперечно, ні.

0,0(0 оценок)

Ответ: