Безмежні лани, круті гори, заквітчані поля, тепле сонце — усе це моя рідна земля, усе це моя Україна. Я люблю цей край, пишаюсь, що тут народилась. І мені не вистачить жодних слів, щоб висловити усю любов, яку я відчуваю до своєї Батьківщини. Україно! Я буду завжди носити тебе у своєму серці, згадувати про тебе, говорити про тебе… Я хочу, щоб мої діти бачили тебе такою, якою я бачу тебе, моя дорога ненько-земле. Скільки щастя ти мені подарувала, скільки радості принесла!
Лише на цій землі я почуваю себе вільно. Твої мальовничі пейзажі надихають мене, дозволяють ширше і глибше пізнати навколишній світ, світ, у якому я живу. А твоє різноманіття кольорів? Воно прекрасне! Вийдеш на вулицю, а там і червона калина, і зелений клен, і різнобарвні квіти, якими неможливо намилуватися. А які в тебе люди?! Краса українських дівчат звела з розуму не одного хлопця; лише справжня українська дівчина може заворожити свого обранця єдиним поглядом і на все життя. Та що там краса? Їхній розум, навички, характер — усе особливе, неповторне, єдине. Але ж і наші парубки зовсім не гірші. Справжні чоловіки живуть в Україні, вони і працювати добре вміють, і хист до цього неабиякий мають, та і які ж вони добрі господарі!
День Незалежності є дуже важливим для кожного українця. Цей день є
не лише святом, коли ми одягаємо гарну вишиванку, робимо красиві фото,
але й часом, коли ми просто маємо згадати про минуле України, про те, що
відбувається у країні зараз, бо це є невід’ємною частиною нас самих. Адже,
незважаючи на усі перешкоди на шляху до суверенітету, ми й наші предки
змогли зберегти нашу мову, культуру, звичаї і, звичайно, прагнення до
свободи, яке наче передається українцям з покоління в покоління.
Для мене незалежність – це,
насамперед, можливість говорити те, що
ти думаєш, і мати свою думку. Може іноді
трохи неправильну, але все ж могти
будь-де і будь-кому її висловити. Але ні в
якому разі не можна плутати свободу із
вседозволеністю. Адже незалежність –
це перш за все відповідальність за власні
дії.
Чи справді бути незалежним так
легко? Я вважаю, що ні, бо за справжню
незалежність треба боротися, працюючи
над собою щодня. Впродовж віків багато
хто намагався обмежити нашу свободу,
але ми повинні залишатись незламними,
як і наша вільна і незалежна держава.
Безмежні лани, круті гори, заквітчані поля, тепле сонце — усе це моя рідна земля, усе це моя Україна. Я люблю цей край, пишаюсь, що тут народилась. І мені не вистачить жодних слів, щоб висловити усю любов, яку я відчуваю до своєї Батьківщини. Україно! Я буду завжди носити тебе у своєму серці, згадувати про тебе, говорити про тебе… Я хочу, щоб мої діти бачили тебе такою, якою я бачу тебе, моя дорога ненько-земле. Скільки щастя ти мені подарувала, скільки радості принесла!
Лише на цій землі я почуваю себе вільно. Твої мальовничі пейзажі надихають мене, дозволяють ширше і глибше пізнати навколишній світ, світ, у якому я живу. А твоє різноманіття кольорів? Воно прекрасне! Вийдеш на вулицю, а там і червона калина, і зелений клен, і різнобарвні квіти, якими неможливо намилуватися. А які в тебе люди?! Краса українських дівчат звела з розуму не одного хлопця; лише справжня українська дівчина може заворожити свого обранця єдиним поглядом і на все життя. Та що там краса? Їхній розум, навички, характер — усе особливе, неповторне, єдине. Але ж і наші парубки зовсім не гірші. Справжні чоловіки живуть в Україні, вони і працювати добре вміють, і хист до цього неабиякий мають, та і які ж вони добрі господарі!