Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Адже родина – це найрідніші, найближчі люди, які допомагають нам у складних ситуаціях, які дарують нам тепло і яких ми дуже любимо. Родина – це безпечний і затишний рідний дім, це наш маленький світ, в якому все дороге, звичне і зрозуміле. Родина – це основа будь-якого суспільства. Так встановлено з давніх-давен – створювали родини наші предки, наші бабусі й дідусі, потім наші батьки, а через деякий час вже у кожного з нас буде своя родина. Причому справжня родина – це набагато більше, ніж просто бути родичами і час від часу підтримувати зв’язок. Родина – це свого роду корабель, що несе людину через бурхливе життєве море, це до взаємоповага, любов, особливе ставлення один до одного. Родина – це коли кожен її член – незамінна і унікальна людина, коли те, що кожен привносить в родину – теж унікальне і незамінне. Це батькова увага і до мамина турбота, смачні бабусині пиріжки і цікаві розповіді дідуся. Родина – це коли навіть маленька домашня тваринка відчуває себе повноправним членом сім’ї.
Україна схожа на волошкове поле. Вона здається мені ніжною і тендітною, але водночас і дуже сильною. Серця справжніх патріотів хвилювали жовто- блакитні прапори героїчного Майдану. І все-таки сила народу в його єдності, згуртованості та відданості своїй Батьківщині. Ні в кого вже немає сумнівів, хто вони- « Небесна Сотня». Яка справді «душу й тіло положила за нашу свободу». Це ті, хто віддали життя за кожного з нас. З цими смертями «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням. І нехай буде за що казати «Слава Нації!». І нехай не буде кому вслід кричати «Смерть ворогам!»
Ні в кого вже немає сумнівів, хто вони- « Небесна Сотня». Яка справді «душу й тіло положила за нашу свободу». Це ті, хто віддали життя за кожного з нас. З цими смертями «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням.
І нехай буде за що казати «Слава Нації!».
І нехай не буде кому вслід кричати «Смерть ворогам!»