Виконайте синтаксично - морфологічний розбір речення (підкресліть члени речення, надпишіть частини мови, запишіть
характеристику речення).
Пригинаючи аж до землі невеликі дерева на узліссі зокрема берези й клени
вітер нарешті вирвався в поле і не зустрічаючи на своєму шляху перешкод
вихором понісся до горизонту .
У суспільстві завжди цінувалися такі чесноти, як доброта, щирість, чесність, доброзичливість, вихованість. Але як же дізнатися, чи насправді людина щира, добра та ввічлива або вона просто грає роль? Буває й так, що під маскою удаваної доброзичливості ховається огидна фізіономія егоїста, байдужого до всього та всіх, крім себе.
На мій погляд, єдиний б дізнатися, якою є та чи інша людина насправді - це проаналізувати її вчинки, зроблені тоді, коли цю людину нихто не бачить. Саме тоді, коли людина залишається на самоті, вона вчиняє так, як вважає за потрібне. Наприклад, можна скільки завгодно говорити про те, що слід поважати літніх людей, але якщо ця людина, коли її ніхто зі знійомих не бачить, не поступиться місцем старенькому дідусю або бабусі, не до вийти, не притримає двері в магазині - ця людина є недоброю та невихованою. А ось якщо людина робить добрі вчинки і не робить поганих, навіть якщо про це ніхто не дізнається - тоді її чесноти є справжними.
Таким чином, тільки вчинки людей, які робляться не на очах рідних, друзів та знайомих, можуть сказати про те, чи грає людина роль доброї, чесної, вихованої людини або насправді є такою.
Вічливу людину відрізнити від інших дуже легко.Така людина завжди говорить з посмішкою, дякує тобі за будь-яку справу, бажає тобі здоров'я, гарного аппетиту або доброго дня. І робить це не тільки тому, що так треба, а від щирого серця. Насправді вічлива людина ніколи не буде вдавати щось із себе - вона буде сама собою завжди, навіть тоді, коли аргументи будуть проти неї.
Справжня шляхетна людина буде робити добрі справи для всіх, хто їх потребує, і не буде розповідати про зроблене добро, хвалитися. Справжніх добрих людей дуже мало, і коли вони є - це щастя. Бережіь їх почуття, адже кожне необережне слово може ранити їх, відібрати бажання робити добро, змінити їх не в гарну сторону.