Випишіть підмети, запишіть у дужках х вираження. Наведіть власний приклад простого речення, указавши б вираження підмета. Кожний із щедрувальників носив із собою оберемок ліщини.
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Про воспитание: Вихованість людини – це дуже цінна риса, на яку варто звернути увагу і розвивати в собі. Що ж таке вихованість? Це тактовність – вміння сприймати інших людей позитивно, бути ввічливими з ними. Також вихованість стосується вміння поберегти почуття інших у складних ситуаціях – тобто менше критикувати, менше торкатися болючих спогадів інших людей, менше тиснути і повчати. Вихована людина добре вміє поводитися в складних ситуаціях, тому що він завжди стриманий. Я вважаю вихованою людиною свою Бабусю Раю. Адже вона завжди спокійна і добра. Щоб не сталося, бабуся сприймає все легко, позитивно і з гумором. Коли ми ненароком з двоюрідним братом спалили ковдру в передпокої, так вона не почала нас сварити. Просто сказала, щоб ми були обережні. Адже ми могли собі нашкодити, наробити пожежі і доставити їй багато клопоту. Вихованість людини передбачає також ґречність, вміння вибачитися, висловити свої співчуття або свій жаль з приводу деяких сумних ситуацій. Вихована людина знає м'які, тактовні, ввічливі слова. Він стримує слова грубі, хамовиті і лайливі. Навіть якщо ви потрапляєте в незручну ситуацію, завжди треба тримати себе в руках і ваша стриманість до вам. Дуже інтелігентним і вихованим людиною з персонажів російської літератури можна назвати дівчину Анну Кареніну, яку створив у своєму уяву письменник Лев Толстой. Розповідь про неї так і називається – "Анна Кареніна". Головна героїня Анна є людиною з великої літери. Вона духовно розвинена, прагне освіти, тягнеться культурі, вміє поводитися в суспільстві, що, на жаль, не можна сказати про багатьох інших персонажів. Навіть про старших від неї. Тобто вихованість не завжди набувається людиною з віком. Її варто берегти змолоду, як кажуть мудрі люди. Вихованість людини – це показник поваги до себе та інших, показник почуття власної гідності. Вихованість людини дає йому впевненість у собі і допомагає досягти успіху в житті.
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Що ж таке вихованість? Це тактовність – вміння сприймати інших людей позитивно, бути ввічливими з ними. Також вихованість стосується вміння поберегти почуття інших у складних ситуаціях – тобто менше критикувати, менше торкатися болючих спогадів інших людей, менше тиснути і повчати.
Вихована людина добре вміє поводитися в складних ситуаціях, тому що він завжди стриманий. Я вважаю вихованою людиною свою Бабусю Раю. Адже вона завжди спокійна і добра. Щоб не сталося, бабуся сприймає все легко, позитивно і з гумором. Коли ми ненароком з двоюрідним братом спалили ковдру в передпокої, так вона не почала нас сварити. Просто сказала, щоб ми були обережні. Адже ми могли собі нашкодити, наробити пожежі і доставити їй багато клопоту.
Вихованість людини передбачає також ґречність, вміння вибачитися, висловити свої співчуття або свій жаль з приводу деяких сумних ситуацій. Вихована людина знає м'які, тактовні, ввічливі слова. Він стримує слова грубі, хамовиті і лайливі. Навіть якщо ви потрапляєте в незручну ситуацію, завжди треба тримати себе в руках і ваша стриманість до вам.
Дуже інтелігентним і вихованим людиною з персонажів російської літератури можна назвати дівчину Анну Кареніну, яку створив у своєму уяву письменник Лев Толстой. Розповідь про неї так і називається – "Анна Кареніна". Головна героїня Анна є людиною з великої літери. Вона духовно розвинена, прагне освіти, тягнеться культурі, вміє поводитися в суспільстві, що, на жаль, не можна сказати про багатьох інших персонажів. Навіть про старших від неї. Тобто вихованість не завжди набувається людиною з віком. Її варто берегти змолоду, як кажуть мудрі люди.
Вихованість людини – це показник поваги до себе та інших, показник почуття власної гідності. Вихованість людини дає йому впевненість у собі і допомагає досягти успіху в житті.