Випишіть словосполучення, згрупувавши їх за типом підрядного зв’язку.
Вишивка – це найпоширеніший вид декоративно-прикладного
мистецтва, у якому візерунок та зображення виконуються ручним або
машинним на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах
лляними, шовковими, вовняними нитками, а також бісером, перлами,
коштовним камінням.
Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків. У
вишивках добре видно залежність орнаменту та кольору від місцевості. Не
можна не згадати, що рушники в Україні здавна мали особливе значення в
родинних обрядах. Зокрема, на сватанні дівчина обов’язково перев’язувала
сватів рушниками.
– Які орнаменти й кольори переважають на вишиванках вашого регіону?
Розгляд вишитих рушників, серветок, сорочок. Лунає пісня на слова
Д.Павличка «Два кольори».
– Які ще види декоративно-прикладного мистецтва ви можете назвати?
Вот
Объяснение:
1. Осінь - підмет, одягає - присудок. Багрянцеві - прикметник (означення), плащі - додаток. 2. Книжки, храми,люди - підмет, гинуть - присудок, знакаючи - дієприслівник, в хуртечі - обставина (прислівник), навік - означення (прикметник). 3. Підмет - доля, присудок - зіходить. Прикметник - тихо (означення), на орбіту - обставина місця, високоточних - означення (прикметник). 4. підмет - краї, присудок - хороші (означення). При світлі - обставина. 5. Ми, вугіль,хліб,руки - підмет, змогли б вмерти,натруджені (означення) - присудок, двічі - числівник, чорний,чорні - прикметник (означення)
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!