Випишiть сполучники.

1. Пташина виспівує собі й нітрохи не турбується, що за лісами синіє холод (М. Стельмах).

2. Зима... і пролісок блакитний! Навколо ще лежать сніги, а він всміхається, привітний, а він вже скинув ланцюги! (Олександр Олесь).

3. А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). 4. Мала бджілка, але й та працює.

5. Найдорожчий скарб, як у родині лад.

6. Не женися за великим, бо й мале за¬губиш (Нар. творчість).

7. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок).?​

Як на вашу думку розпізнати справжню щирість?Щирість – це та риса людських відносин, яка робить їх справжніми скажіть, хто з вас хоче, щоб до нього люди ставилися погано? Особисто я, стараюся до кожної людини відноситися з повагою і якоюсь не підробленою увагою. Я не кажу, що мені завжди це вдається, але успішність цього полягає в одному понятті – щирість. Так давайте сьогодні спробуємо по-роздумувати, протягом цієї короткої статті, що таке  та щирість, в чому  вона полягає? Щирість – так як  побачити її можна кругом себе кожного часу, так і не можливо не помітити ту ситуацію в котрій її немає. На мою думку, щирість – це  та ситуація в житті, коли ти відносишся до людини, яка біля тебе так – неначе ти не спілкуєшся з якоюсь іншою людиною, а з самим собою, приділяєш стільки уваги – скільки хотів би отримати сам. Щирість – це така річ, яку неможливо не відчути, але коли її немає – неможливо змиритися. щирість – це та риса людських відносин, яка робить їх справжніми і дарує в них тепло, яке повинно бути в кожного.

1--У ній народжується краса, гармонія,  лад,  єдність.  Любов  —  радість,  любов  — джерело натхнення. Споконвічна тайна людського буття. І щасливий той, хто спізнав у своєму житті силу цього дивного почуття
юбов приносить щастя, любов приносить розпач, страждання. Цим почуттям керувати неможливо.
2-- Бо так вже створено світ, що не завжди виникає взаємність у коханні. І тоді здається, що найстрашнішої кари, муки та сліз не треба
3--Життя прожити — не поле перейти. Так говорить народна мудрість. А мій дідусь, уста цієї самої мудрості, не втомлюється повторювати, що жити треба по совісті. Донедавна я навіть не замислювався над цими словами. Проте насправді є над чим подумати. Адже совість — це така моральна категорія, наявність чи відсутність якої характеризує і саму людину. Або істоту, яка лише називає себе людиною.

вот немного может вам оттолкнутся стих... Все починається в житті з малого:
З зернини – хліб, з промінчика – зоря!..
Коли Господь нам вказує дорогу –
Радіє серце, наче в немовля!..
 
2. Я вдячний Богу за любов велику,
За те, що Він мої гріхи простив,
Омив мене, і в небеса покликав,
Що Він мене, як сина полюбив!..