Визначити тему та основну думку, указати тип і стиль мовлення. На віях тиші мерехтять сніжинки.
Зима крізь вії дивиться на світ.
Шляхи і діти їх — стежинки —
шукають вранці згадку до воріт.
Село в снігах, як чаша кришталева,
у срібних жилках скованих джерел.
Ідуть у білих каптурах дерева,
понамерзали брови у дерев.
Їм білий вітер розвіває поли,
вони бредуть, похилені, на шлях,
де гайвороння, чорне як ніколи,
шматочок сонця ділить у полях.
Виписати з тексту по п’ять слів, у яких букв більше, ніж звуків і у яких звуків більше, ніж букв. Записати фонетичною транскрипцією перше речення.
ответ: 16 прислів‘їв
Объяснение:
Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Сій овес в кожусі, жито в брилі. Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається. Посій в пору, будеш мати зерна гору. Хто рано посіє, рано й пожне. Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку. Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину. Посієш вчасно, то і вродить рясно. Не вважай на урожай, а гречку сій. Весна днем красна, а на хліб тісна. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. Де багато пташок, там нема комашок. Як багацько птиць — не буде гусениць. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть. діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки. Раді люди літу, а бджоли цвіту. Прислів‘я про природу!
Так, у конфлікті Першої світової війни брали участь 38 країн з населенням майже 1,5 млрд. людей. Втрати тільки збройних сил склали 10 млн. загиблих і понад 20 млн. поранених. У Другій світовій війні брали участь понад 72 країни (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб у всьому світі. На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік, 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол. Тому немає сумнівів, що про криваві сторінки історії особливо важливо знати молодому поколінню європейців.
Сім мільйонів українців віддали своє життя за свободу й незалежність країни. Хіба про це можна забути?! Не можемо ми зганьбити пам’яті наших дідів, прадідів. У кожній родині зберігаються вицвілі від часу фотографії, пожовклі листи, надіслані з фронту, похоронки на тих, хто ціною власного життя рятував життя мільйонам. … І захистили рідну землю. Витримали найжахливіші випробування 1418 днів і ночей страшної війни, яка забирала найкращих, найблагородніших, найулюбленіших батьків, братів, сестер, дочок і синів. І сьогодні, коли Україна і весь світ балансують на межі миру і нової жахливої війни, події минулого століття стають тим уроком, який повинен до отямитися людству і зупинити можливу трагедію. Людство повинно пам’ятати тих, хто захистив майбутні покоління ціною найбільшою, найдорожчою – ціною власного життя. Кожен із нас повинен відчути відповідальність не тільки за себе, а й за всю планету. Лише тоді людство матиме майбутнє.