Визначити всі основні помилки у творі. Тяжке завдання тому й балів багато. У такий майже безтурботний час, як дитинство потрібно задумуватись, як повернеться твоє життя у майбутньому … Існує такий вислів, що майбутнє починається сьогодні. Він означає, що фундамент того, що буде відбуватися з нами через деякий час, закладається в сьогоденні. Хочеться почати розповідь з вибору професії, так, як це– дуже відповідальний крок, від якого залежить твоя подальша доля. Професія повинна, по-перше, бути до душі, а, по-друге, забезпечувати тобі гідне життя. Одним з варіантів роботи я бачу, що я стану перекладачем-лінгвістом, а саме з французької на українську та російську. Щодня я приділяю французькій по 1 годині часу додатково. Так, вона важка, але така цікава. Іноді здається, що вона ніяк не хоче мені відкривати двері, але завдяки наполегливості, терпінню та віри в себе, я крок за кроком добиваюсь своєї мети. Також, до французької можуть додатися німецька та англійська, але поки на них не вистачає часу. Я вважаю, що перекладач дуже потрібна професія в наш час. Нехай навіть вчені все далі придумують перекладу машинним шляхом, живий перекладач куди краще. Але якщо з перекладачем не вдасться стати, то я можу використати деякі інші професії. Наприклад, я можу стати кухарем, так, як поїсти людина хоче цілодобово й до того ж мама мене навчила майже всім основам кулінарії та більш цього тобі завжди найдёт ся, що поїсти. Другий варіант- стати тренером по кікбоксингу тому, що я цим спортом займаюсь вже, як 8 років. Що стосується особистого життя, я не хочу, закінчивши школу, відразу женитися, народити купу дітей і потім сидіти думати, як же їх зробити людьми. По-перше, я повинен стати на ноги, а, по-друге закінчити вуз, так, як навчання й відносини-речі несумісні. Й до того ж правильно зробити вибір, добре подумати перш, ніж узаконити стосунки. Й не летіти стрімголов в ЗАГС, виходячи з однієї тільки прихильності і взаємних інтересів. Я буду витрачати час на пошуки, думаючи, що всіх кращих розберуть. Справжня любов приходить сама, одна і назавжди. Просто не потрібно думати про це постійно, треба існувати своїм правильним індивідуальним життям. І не просто існувати, а саме жити в повному і найкращому сенсі цього слова.
Отже, в даному творі я виклав основні свої плани на майбутнє. Й однією фразою можна сказати, що я буду шукати власний шлях у житті, щоб її не прожити дарма. Звісно, я надіюсь, що все про, що я мрію збудеться в найближчі десять років.
Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Недарма кажуть, що щасливий не той, хто має багато друзів, а той у кого є справжній друг.