Визначте речення, в якому є непоширене звертання. Край мій вільний, нескорений і оспіваний в мужніх думах кобзарів і задумливих
піснях лірників.
Мужай, прекрасна наша мово!
Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.
Вітчизно рідна! Горді ми тобою, трудом і подвигом твоїм.
До іть будь ласка
Суфікс - це значуща частина слова, що стоїть відразу після кореня і служить звичайно для творення слів. Своє словотвірне значення суфікс виражає тільки у зв'язку з кореневою морфемою. Наприклад, суфікси -ець, -ист, -іст утворюють назви осіб чоловічої статі за належністю до організації, партії, політичної чи наукової течії: партієць, ідеаліст. Але в поєднанні з коренями слів, що позначають дії або предмети, утворюють назви осіб за родом діяльності: шити - швець, таксі - таксист, піаніно -піаніст. Суфікси -от(а), -ість, -изн(а), -інь у поєднанні з коренями прикметників, які виражають ознаки або властивості предметів, утворюють назви абстрактних понять: доброта, відважність, крутизна, просторінь.
Префікс - це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить звичайно для творення слів. Своє словотворче значення префікс виражає, приєднавшись до готового слова, тому похідне слово з префіксом завжди залишається в тій самій частині мови. Префікс надає похідному слову нового значення. Наприклад: весна -провесна, здоровий — прездоровий, просто — архіпросто, співати — проспівати, наспівати, переспівати.
Префікс - це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить звичайно для творення слів. Своє словотворче значення префікс виражає, приєднавшись до готового слова, тому похідне слово з префіксом завжди залишається в тій самій частині мови. Префікс надає похідному слову нового значення. Наприклад: весна -провесна, здоровий — прездоровий, просто — архіпросто, співати — проспівати, наспівати, переспівати.
У кожного народу є свої історії, в яких розповідається про походження Всесвіту, про появу першої людини, про богів і славних героїв, які здійснювали подвиги в ім’я добра і справедливості.
Подібні легенди виникли в глибоку давнину.
У них відбилися уявлення давньої людини про навколишній його світ, де все здавалося їй загадковим і незрозумілим.
Загадкове оточувало людину з усіх боків – в зміні дня і ночі, гуркоті грому, бурях на морі – людині бачилися прояви якихось невідомих і страшних сил, добрих чи злих. Це залежало від того, який вплив вони чинили на її повсякденне життя і діяльність.
Поступово неясні уявлення про явища природи оформилися в детальну систему. Людина одушевляла оточуючу її природу, наділяючи її людськими рисами, щоб пояснити те, що не розуміла. Так був створений невидимий світ богів, майже такий же, як і світ людей на землі. Відмінності були в тому, що з кожним богом пов’язувалося те чи інше явище природи, наприклад грім або буря.
Людська фантазія уособлювала в образах богів не тільки сили природи, а й абстрактні поняття. Так виникли уявлення про богів:
любові;
війни;
справедливості;
розбрату;
обману і т. д.
Історії, придумані в Стародавній Греції, відрізнялися особливим багатством художньої фантазії. Вони і були названі міфами (грецьке слово «міф» означає розповідь). Потім ця назва поширилася на такі ж твори інших народів.
У різних країнах безіменні народні співаки розповідали про знаменні події, про подвиги вождів і героїв. Твори передавалися з вуст у вуста протягом багатьох поколінь. Проходили століття, спогади про минуле ставали все більш непевними, і реальність все більше поступалася місцем фантазії.
Довгий час вважалося, що міфи – фантастичний вимисел, але виявилося, що це не зовсім так.
В результаті археологічних розкопок була знайдена Троя, причому саме в тому місці, про яке говорилося в міфах. Розкопки підтвердили, що місто кілька разів руйнували вороги. Кілька років по тому були розкопані руїни величезного палацу на острові Крит, про який також розповідалося в міфах.
Так з’єдналися разом історії про явища природи і богів, які керують цими силами, і розповіді про реальних героїв, які жили в далекі часи. Стародавні легенди стали міфами. Хоча образи міфічних героїв і прийшли з далекого минулого, їх історії продовжують хвилювати людей і в наш час. Вони продовжують жити сьогодні у творах живопису, літератури і музики.
Міфологічні образи зустрічаються і в мові. Так, з грецької міфології прийшли вирази:
Объяснение: