Вправа 1. Прочитати текст. Списати. Виділити частини складних речень, підкресливши граматичні основи. Визначити засоби зв’язку (інтонація, сполучники, сполучні слова). Сіре небо кошлатилося брудними отарами, блищала дорога, а над річкою і над калюжами підіймався серпанок. Тхнуло мокрими парканами, як з одного боку їхнього завулку і з другого у глибину того туманцю, і там пропадали, ніби туман їх поїдав. Пахло ще травою й мокрим листям; брудні хмари хиталися й вигинались, погойдуючи вкритими вологим болотом спинами (В. Шевчук). Довести, що в перших двох складних реченнях наявні різні види зв’язку. Пояснити вживання крапки з комою в останньому реченні. Установити відповідність між схемами і вжитими в тексті складними реченнями. 1. [ ] , (які) , і [ ], (ніби). 2. [ ] ; [ ]. 3. [ ] , [ ] , а [ ]. Вправа 2. Записати складні синтаксичні конструкції. Виділити засоби зв’язку в них. Указати на тип конструкції: а) з безсполучниковим і сурядним зв’язком; б) з безсполучниковим і підрядним зв’язком; в) з сурядним і підрядним зв’язком. 1. Тільки цвіркун цвіркоче в житі, шелестить сухий колос та інколи запідпадьомкає перепелиця. 2. Якось обернулася Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги — і страх обхопив її. 3. Босі ноженята ступали по втоптаній стежці, над головою, межи колосками, синіло небо, а з обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям. 4. Харитя почула, що її маленьке серце заболіло, наче хто здавив його в жмені; сльози затремтіли на її довгих віях. 5. Торік Харитя була ще маленька, маленькими рученятами вона не могла вдержати серпа, а тепер вже виросла, набралася сили, і руки побільшали. 6. Ялинка затремтіла від низу до вершечка, наче злякалася несподіваного лиха, і кілька зелених глиць упало на сніг. 7. Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер… (З тв. М. Коцюбинського). Пояснити відсутність коми перед сполучником і в першому реченні Визначити складне речення, у якому одна з частин є умовно односкладним реченням, з’ясувати його вид. Вправа 3. Складіть чи доберіть речення за схемами. схеми в прикріпленому файлі Вправа 4. Виписати складні синтаксичні конструкції. Визначити їх вид. Накреслити схеми. Схарактеризувати речення, що не є складними синтаксичними конструкціями. Визначити, які з них ускладненими реченнями, а які — складними. Пояснити відсутність коми у 5 реченні. 1. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темн Харитя поглядала в той куток, де лежав серп, і думала свою думу. 3. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними. 4. Василько їхав лісом, коні глибоко поринали в сніг і ледве-ледве переступали з ноги на ногу. 5. Навкруги вила хуртовина, бурхав холодний вітер та крутив снігом, а Василькові згадалася тепла, ясна (?) батькова хата. 6. Хо сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. 7. Василько глянув навкруги: здорові дуби стояли в лісі, мов страховища, і звідусюди до нього цупкі чорні гілки (З тв. М. Коцюбинського). Вправа 5. Відновити й записати складні речення з сурядним і підрядним зв’язком, уставляючи потрібні сполучники і сполучні слова. Схарактеризувати засоби зв’язку. Накреслити схеми відновлених синтаксичних конструкцій. Визначити вид складних речень з різними видами зв’язку. 1. Під променями сонця танула крига, … річки весело грали, … малі діти гомоніли, тулилися до більших рік і плинули все далі до моря. 2. … гілки покидає останній листочок, верба шукає забуття й покори в холодах, у снігах, … ці речі для життя неприйнятні. 3. Обережно ступаю по шерхкій гамі кольорів, … по своїх літає, … серцю хочеться знати, … кольором воно колись упаде до цієї рідної землі. 4. Повертало на обід, … здавалося, … день ще й не починався. 5. На вогонь можна дивитися нескінченно й щоразу бачити в ньому щось нове, … потім настає мить, … вже ні про що не думаєш. Вправа 6. Списати речення, побудувати схеми, охарактеризувати речення, виконати синтаксичний розбір речень (за поданим зразком!) Зразок: Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове з різними видами зв'язку: сурядним і підрядним речення). Схема: [ ], й [ ], (якому). Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. «Причинна» Т.Г.Шевченко. Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько. «Катерина» Т.Г.Шевченко. Кличе мати вечеряти, А донька не чує; Де жартує з москаликом, Там і заночує. «Катерина» Т.Г.Шевченко.
Дружба, яка не є взаємною, рано чи пізно набридає людині та стає досить неприємним. Адже коли у нас щось трапляється, ми ідемо за порадами до свого найкращого друга. Ми йому довіряємо всі секрети, радимось та допомгаємо йому у цьому навзаєм. Хто як не кращий друг може ще підтримати? Не потрібно через маленьку сварку або через кофлікт чи плітки сваритись та руйнувати дружбу яка роки будувалась(або певний період). Після спілкування з друзями справді стає спокійно на душі якщо ти в цій людині не помилаєшся, що довірив їй якусь важливу інформацію.Не потрібно ніяких психологів, якщо друг справжній, вірний, може зрозуміти та порадити.Друзі мають обовязки яких потрібно дотримуватись. У кожному дружба своя. Не кожен зрозуміє чиюсь дружбу, адже у кожного вона різна. Буде неприємно, якщо ти довірив людині свої секрети, а вона не стримала своєї обіцянки і розповіла інформацію, або навіть не поділилась своїм.. Знайшовши близьку людину, потібно докласти всіх зусиль, щоб не втрати її. Щоб мати вірного друга - потрібно бути вірним йому! Хто просить, а давати забуває, матиме тільки те, що має. Дружба - це велика цінність. Як кажуть: "Вірний приятель - то найбільший скарб. Справжнім є саме той друг, із яким разом пройшли і радощі, і печалі, і який і в радощах, і в печалях залишився поруч. В лиху годину узнаєш вірну людину - тобто коли ти будеш у скрутній ситуації і тобі потрібна буде термінова до авжеш не всі тобі до от тільки тоді ти справді зрозумієш кому ти важливий і наскільки. Друг буде радий бачити тебе у любій годині якщо це терміново, може відкласти всі свої плани. Дружба — це тонка та тендітна річ, і, знайшовши у багнюці цей «діамант дорогий», потрібно докласти максимум зусиль для того, щоб він не втратив свого блиску. Так, близькі стосунки вимагають відмови від брехні, фальші, недовіри.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.