Вправа 1 Відредагуйте речення та запишіть правильні варіанти.
1.Попрацюваваши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним.
2.Мандруючи горами, учнями було зібрано колекцію рослин.
3.Увійшовши в ліс, сонце сіло.
4.Простягнувши руку по ягоди, з куща почулося шипіння.
5.Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.
6.Здавши прочитану книжку, бібліотекар порадив мені нову.
Вправа 2
Запишіть речення, розставляючи розділові знаки, підкресліть обставини.
1. Сонце цілий день закрите хмарами надвечір вибилося з своєї неволі і сідаючи за гору обливало червоним світом усе село.
2. Сховавши фарби в зелен-вітах підкралась осінь наче рись.
3. І на долоні виваживши все вклоняюся і осені і літу.
4. Прощаючись літо на груди мої припадає.
5. Теплий вітер цілує каштани, колихаючи віти смутні.
6. Червона осінь сіла спочивать, а місяць гріє руки від багать, червоним золотом укривши перелоги.
Бий, та дрібно, щоб знали чий син.
Близька соломка краще далекого сінця.
Хто пізно встає, тому хліба не стає.
Про вовка річ, а він навстріч.
Порожній колосок вище від усіх.
Пішов батько навпростець - нескоро вернеться.
Охота гірше неволі.
Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.
Мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що...
Дуже небагато людей живе сьогоденням. Більшість готується жити пізніше.
Залізка поробилися прасками ба й утюгами – пороблено?
Щастя – мов зернятко золотого піску в купі бруду, воно сяє навіть на дні пекла.
Все, що робиш, потрібно робити добре, навіть якщо здійснюєш безумство.
Люди охоче вірять у те, у що бажають вірити.
Бий, та дрібно, щоб знали чий син.
Близька соломка краще далекого сінця.
Хто пізно встає, тому хліба не стає.
Про вовка річ, а він навстріч.
Порожній колосок вище від усіх.
Пішов батько навпростець - нескоро вернеться.
Охота гірше неволі.
Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.
Мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що...
Дуже небагато людей живе сьогоденням. Більшість готується жити пізніше.
Залізка поробилися прасками ба й утюгами – пороблено?
Щастя – мов зернятко золотого піску в купі бруду, воно сяє навіть на дні пекла.
Все, що робиш, потрібно робити добре, навіть якщо здійснюєш безумство.
Люди охоче вірять у те, у що бажають вірити.