Вправа 1.
З кожної пари речень утворити БСР. Обгрунтуйте вживання двокрапки.
1. Квіти з вишневих дерев облетіли. Несподівано пддув холодний вітер.
2. Сьогодні не буде останніх двох уроків. Учителька математики захворіла.
3. Дівчина гарно навчається і перемогла в декількох олімпіадах. Шкільна рада
нагородила Олесю поїздкою на море.
Вправа 2.
Спишіть, вставляючи пропущені букви й розділові знаки.
1. З.,млі кланяйся и..зько до хліба буд. . .ш близ...ко.
2. Зійшов сніжок б...рись за плуж. . .к.
3. Іосій впору буд...ш мати з...рна гору.
4. Кинь ячмінь у болото вб...ре тебе в золото.
5. Прийде пора вир...сте трава.
1. Куди не піду так думка й поверта додому. (М. Кропивницький.)
2. Цілковита невідомість поглинала мене і це було безмежно тужно і лячно.
(Ю. Смолич)
3. Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа! (Д. Павличко.)
4. Хто воліо хоче вбить загине. (Д. Павличко.)
Вправа 3
​

якщо можно самому скласти

Для мене зима це гарна пора року. адже взимку можно грати з друзями в сніжки,кататися на санях або на ковзанах.

взимку дуже гарний сніг, який виблискує на сонці. під ногами залишається слід, і сніжок так цікаво хрустить ніби хтось щось їсть хрустке.

і чекаєш цю пору року від осені. теплі вечори, батьківськи казки про сніжну королеву, гарні та веселі сімейні фото.

як зтма проходить без снігової баби? якщо її не "змацструвати" все, зиму ти пропустив. зимові канікули тільки додають сили гратися на вулиці і ставати майстрами зі снігу.

отже, зима як і літо дуже цікава пора року. і чекаємо на неї кожен раз коли підходить черга до неї.

Объяснение:

Закінчувалися суворі морози, на всьому відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час прокидатися.

Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжні пахучі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю чарівну квітку!

А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з’явилися проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки, наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати. ДУМАЮ БУДЕ