Вставте, де треба, пропущені літери. Поясніть особливості подвоєння приголосних у словах.

Багатовод...ний – багатовод...я; вміщен...я – вміщен...ий; галуз...ка – галуз...я;
вовч...ий – лисич...ин; уклін...ий – вкопан...ий; саван...а – саван...ий;
узбереж...я – Поволж...я; собач...а – узбіч...я; знан...я – знан...ь; блакит...ь –
блакит...ю; геран...ь – геран...ю; любов... – любов...ю; об...ігати – об...ігнути,
стат...я – стат...ей; суд...я – суд...івство – суд...ейський; ріл...я – свин...я;
Поліс...я – поліс...ький; нескінчен...ий – нескінчен...ий; лосин...ий – кін...ий;
по...дзьобати – на...дзьобати; бад...я – бад...ей; Іл...іч – Іл...єнко; зап’яст...я –
передчут...я; напів...ідкритий – напів...зів’ялий; пониз...я – орлен...я; дал...ю –
совіст...ю; зріс...я – квіт...я; широчен...ий – присвячен...ий; Трипіл...я –
трипіл...ьський, породіл...я – породіл...ей, роздол...я – стел...я, безхліб...я –
безгріш...я, обл...ікарня – роз...иратися, задзеркал...я – немовл...я.

Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя. Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. 1 якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.

я чомусь найбільше люблю осінь. І не така вже це сумна пора, як писав знаменитий поет; І не завжди за вікном дощ і сирість. Для мене осінь - це запах багаття, на якому смажиться ароматне м'ясо; якийсь особливий повітря і абсолютно неповторний «глибокий» світло сонця. Але найголовніше - це царство червоних, багряних, помаранчевих, жовтих фарб. На деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні,багряні, золоті. Достигли сливи, груші, яблука. В повітрі пахне медовим ароматом. Ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти.