Сторія українського народу містить у собі багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов'язково є невід'ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом сіяти, вирощувати, косити, молотити і пекти хліб. Цікаво, що між далекими за значенням словами «життя» і «жито» такий близький зв'язок. Імовірно, що саме в такий б наші предки воздали заслужену хвалу житові-годувальнику, хлібу, без якого справді майже не можливе життя людське. Тому що природою хлібна зернина створена з таким
самим високим натхненням, «у мить щедрого осяяння, яке витрачено нею і на саму людину», як казав В. Яворівський. Мабуть саме тому з прадавніх часів наш народ цінує понад усе хліб, сіль і честь. Д. Прилюк дав цьому таке пояснення: «Хліб — то багатство, достаток, сіль — то гостинність і щедрість, а честь — то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібка солі».
Ще моя бабуся завжди казала: «Спочатку хліб на стіл ставлять, потім люди сідають».
А ми питали: «Чому?»
«Тому, — казала бабуся, — що в ньому є людська праця, надії, спогади. Буде поганий настрій у хазяйки, що хліб пече, — і за столом усі посваряться. А якщо вона буде лагідна — і хліб буде гарний, і мир у родині».
Ми запам'ятали її слова. І хоч бабусі вже з нами немає, я завжди першим на стіл ставлю хліб, коли ми сідаємо їсти. Бо він є основою будь-якої вечері, сніданку, чи обіду
1. Ознайомившись із путівником, я(підм.) з’ясувала(прис.) :Дністровський каньйон (підм.)розташований на межі чотирьох областей (Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької). 2. Для мене стало(прис.) відкриттям: цей каньйон(підм.) – один із найдовших у Європі. 3. Природа(підм.) довкола унікальна :на схилах ростуть(прис.) реліктові* дерева(підм.), рідкісні степові й гірські рослини(підм.). 4. Весна(підм.) тут завжди починається(прис.) на місяць раніше: скелі (підм.)каньйону чудово затримують(прис.) тепло. 5. Здається, ти (підм.) в казці: височенні скелясті береги(підм.), посічені печерами й гротами, схожі на фантастичних велетнів. 6. Чути(прис.) :десь неподалік шумить(прис.), вирує Джуринський водоспад(підм.). 7. Підійшовши ближче, бачу(прис.) : потоки(підм.) джерельної води зриваються (прис.)з високої кручі й каскадами спадають(прис.) на червоне каміння. 8. Повірте(прис.) - це неймовірне видовище(підм.).
9. Будьте(прис.)впевнені(прис.) : надзвичайна краса(підм.) довкола не залишить(прис.) вас байдужими.
самим високим натхненням, «у мить щедрого осяяння, яке витрачено нею і на саму людину», як казав В. Яворівський. Мабуть саме тому з прадавніх часів наш народ цінує понад усе хліб, сіль і честь. Д. Прилюк дав цьому таке пояснення: «Хліб — то багатство, достаток, сіль — то гостинність і щедрість, а честь — то людська гідність, за яку предки наші стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібка солі».
Ще моя бабуся завжди казала: «Спочатку хліб на стіл ставлять, потім люди сідають».
А ми питали: «Чому?»
«Тому, — казала бабуся, — що в ньому є людська праця, надії, спогади. Буде поганий настрій у хазяйки, що хліб пече, — і за столом усі посваряться. А якщо вона буде лагідна — і хліб буде гарний, і мир у родині».
Ми запам'ятали її слова. І хоч бабусі вже з нами немає, я завжди першим на стіл ставлю хліб, коли ми сідаємо їсти. Бо він є основою будь-якої вечері, сніданку, чи обіду
ответ:.
1. Ознайомившись із путівником, я(підм.) з’ясувала(прис.) :Дністровський каньйон (підм.)розташований на межі чотирьох областей (Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької). 2. Для мене стало(прис.) відкриттям: цей каньйон(підм.) – один із найдовших у Європі. 3. Природа(підм.) довкола унікальна :на схилах ростуть(прис.) реліктові* дерева(підм.), рідкісні степові й гірські рослини(підм.). 4. Весна(підм.) тут завжди починається(прис.) на місяць раніше: скелі (підм.)каньйону чудово затримують(прис.) тепло. 5. Здається, ти (підм.) в казці: височенні скелясті береги(підм.), посічені печерами й гротами, схожі на фантастичних велетнів. 6. Чути(прис.) :десь неподалік шумить(прис.), вирує Джуринський водоспад(підм.). 7. Підійшовши ближче, бачу(прис.) : потоки(підм.) джерельної води зриваються (прис.)з високої кручі й каскадами спадають(прис.) на червоне каміння. 8. Повірте(прис.) - це неймовірне видовище(підм.).
9. Будьте(прис.)впевнені(прис.) : надзвичайна краса(підм.) довкола не залишить(прис.) вас байдужими.