Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
Країна є в кожного народа, він її будує. Так вийшло, що без природи не може існувати людина. Але ж природа теж жива! Треба про неї піклуватися. В лісах росте безліч рослин. Ліс - це одна велика рослина, красива та зелена. Не дарма в школі ви кожен день чуєте речення "піклуйся про себе та про природу". Просто посади квітку. Може це буде величальне дерево - дуб. Людина повинна створювати навколо себе красу. І необов'язково будувати величні замки, адже природа - це все що тебе оточує, а також - ти.
Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.