І. Який розділовий знак треба поставити у реченнях?
1. Дbщ поступово затихає ... навколо світлішає.
2. Уже пахло морем ... ось-ось воно мало з'явитися із-за обрію.
3. Гляне ... холодною водою обіллє.
4. Годинник не грає дзвінко ... в кімнаті моїй тишина.
5. У прибережних вербах щебече птaство ... зелений комиш стоїть нерухомою
лавою.
6. Люди до неї говорять ... не чує, не слухає.
7. Стихла пісня ... тихо стало над степом.
8. Робитимеш до поту ... їстимеш в охоту.
9. Ми йшли ... у нас нема зерна неправди за собою.
10. Закон життя один ... вірно служити своїй державі.
11. Будеш сіяти з сумом ... вродить печаль.
12. Зацвіли в саду гвоздики ... осінь тільки починається.
13. Вітер війнув ... листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло.
14. Був теплий день ... світилася весна.
15. Бачу здалеку ... хвиля іскриста грає вільно на синьому морі.
16. Прийде вечір ... всі вулиці в селі аж гудуть піснями,
17. День обіцяє бути погожий ... на небі ні хмариночки, ні плямочки.

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.

1.Різниця між складним і простим полягає у наступному
У простому реченні міститься одна граматична основа, виражена підметом і присудком або одним з цих членів. У складному реченні виділяють дві або декілька граматичних основ.Між частинами складного речення встановлюється безсполучникового, сочінітельная або підрядний зв'язок. У простому пов'язані не частини пропозиції, а його члени б зв'язку - узгодження, управління або примикання.За складом граматичної основи тільки просте речення може бути односкладних або двоскладного. У складних реченнях така класифікація відсутня.