Поєднання людини і природи буде гармонійним при умові взаємозв'язку та підтримки. Природа може існувати без людини, але людині важко без природи. Коли природа допомагає людині навіть у буденних справах, життя її полегшується. Коли люди не шкодять природі, а опікуються нею, вона віддає їм усе найкраще. Гармонія природи та людини перетворюється у духовню цінність. Адже тільки віддалившись від шуму міста та занурившись у красу природи, можна відчути у собі дух, який потребує наповнення. Природа наповнює душу спокоєм, радістю та силою, якої немає у місті. Коли людина відкривається назустріч природі, вона отримує безцінний духовний досвід. І стає кращою.
Осінь у лісі Зовсім недавно до нас завітала осінь. Рано настає вечір . У лісі холодний вітер воював цілу ніч. На ранок у ньому не залишилося жодного листочка. Лісові мешканці так як і люди готуюються до зими. Вони часто мерзнуть на холоді , тому нам потрібно їм допомагати. До лісу веде одна єдина стежка, де видно що наші друзі поховалися в нори і щілини. Ось і білочка повертається в теплий і затишний будинок. У її сторожці їй буде комфортно , адже вона запаслася їжею на цілу зиму. Саме там вона переживе цю холодну і злу пору.
Зовсім недавно до нас завітала осінь. Рано настає вечір . У лісі холодний вітер воював цілу ніч. На ранок у ньому не залишилося жодного листочка. Лісові мешканці так як і люди готуюються до зими. Вони часто мерзнуть на холоді , тому нам потрібно їм допомагати. До лісу веде одна єдина стежка, де видно що наші друзі поховалися в нори і щілини. Ось і білочка повертається в теплий і затишний будинок. У її сторожці їй буде комфортно , адже вона запаслася їжею на цілу зиму. Саме там вона переживе цю холодну і злу пору.