Я обожнюю гуляти в парку недалеко він дому, люблю наодинці дивитися на природу і слухати спів птахів. В такі моменти я відчуваю справжню насолоду! В той день у мене було багато вільного часу, і я вирішила піти в парк. Зелені листочки вже потроху ставали жовтими, червоними, коричнеими - осінь уже почала їх зафарбовувати. З кущів та дере падало листя. Я дуже люблю осінь, бо коли наступає осінь, все міняється, стає різнокольоровим, строкатим. З дитячих майданчиків був чутен сміх, наді мною співали пташки, стрибали білки. Але майже всі скамійки були пусті, лиш на деяких сиділи закохані або діти зі своїми батьками. На одній з таких лавок сиділа літня жінка зовсім одна. З нею не було ні дітей, ні онуків. Я підійшла до неї, у нас зав`язалась бесіда. Вона розповіла мені про своє життя, я про своє. -Коли я була маленька, я з батьками часто ходили у цей парк і милувались пейзажем. Ми годували птахів хлібом, а білок годували горіхами. Зараз вже вони не підїходять до людей так близько. Так, цей парк - чудове місце,-розповідла вона. Після розмови з цією жінкою, я ще часто ходила до цього парку і розмовляла з нею, бо я відчувала всю її самотність.
1. У світ широкий навпростець ти веди мене, надіє! Граматична основа: ти - підмет, веди - присудок. Другорядні члени речення: веди кого? мене - додаток веди куди? у світ - обставина місця у світ який? широкий - означення веди яким чином навпростець - обставина дії -надіє - це звертання, членом речення не виступає
2. Пройшовши з кілометр, вони знову побачили короткі спалахи і темні постаті. Грам. основа: вони - підмет, побачили - присудок Другорядні члени: побачили кого?що? спалахи , постаті - додатки спалахи і постаті які? короткі, темні - означення побачили як? знову - обставина побачили коли? пройшовши з кілометр - обставина весь дієприслівниковий зворот
В той день у мене було багато вільного часу, і я вирішила піти в парк. Зелені листочки вже потроху ставали жовтими, червоними, коричнеими - осінь уже почала їх зафарбовувати. З кущів та дере падало листя. Я дуже люблю осінь, бо коли наступає осінь, все міняється, стає різнокольоровим, строкатим.
З дитячих майданчиків був чутен сміх, наді мною співали пташки, стрибали білки. Але майже всі скамійки були пусті, лиш на деяких сиділи закохані або діти зі своїми батьками. На одній з таких лавок сиділа літня жінка зовсім одна. З нею не було ні дітей, ні онуків. Я підійшла до неї, у нас зав`язалась бесіда. Вона розповіла мені про своє життя, я про своє.
-Коли я була маленька, я з батьками часто ходили у цей парк і милувались пейзажем. Ми годували птахів хлібом, а білок годували горіхами. Зараз вже вони не підїходять до людей так близько. Так, цей парк - чудове місце,-розповідла вона.
Після розмови з цією жінкою, я ще часто ходила до цього парку і розмовляла з нею, бо я відчувала всю її самотність.
Граматична основа: ти - підмет, веди - присудок. Другорядні члени речення:
веди кого? мене - додаток
веди куди? у світ - обставина місця
у світ який? широкий - означення
веди яким чином навпростець - обставина дії
-надіє - це звертання, членом речення не виступає
2. Пройшовши з кілометр, вони знову побачили короткі спалахи і темні постаті.
Грам. основа: вони - підмет, побачили - присудок
Другорядні члени:
побачили кого?що? спалахи , постаті - додатки
спалахи і постаті які? короткі, темні - означення
побачили як? знову - обставина
побачили коли? пройшовши з кілометр - обставина весь дієприслівниковий зворот