Записати слова, розкриваючи дужки, і, де треба, поставивши лапки.
(Б,б)іловезька (П,п)уща, (Я,я)мало- (Н,н)енецький (А,а)втономний (О,о)круг,
(О,о)рганізація (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (П,п)рем’єр-(М,м)іністр України,
(Д,д)епартамент (В,в)етеренарної (М,м)медицини, (К,к)онстутаційний (С,с)уд
України, (У,у)каз (П,п)резидента України, (Е,е)поха (В,в)ідродження,
(Н,н)обелівська (П,п)ремія, (Г,г)енеральний (Д,д)иректор, (Х,х)ернсонська
(О,о)бласна (Р,р)ада (Н,н)ародних (Д,д)епутатів, (Г,г)енеральний (С,с)екретар
ООН, (Н,н)аціональна (А,а)кадемія (Н,н)аук України, (Б,б)улонський (Л,л)іс,
(С,с)півдружність (Н,н)езалежних (Д,д)ержав, (М,м)іжнародний (К,к)омітет
(Ч,ч)ервоного (Х,х)реста, (Л,л)исичка- (С,с)естричка, (П,п)іфагорова
(Т,т)еорема, (Д,д)ержавна (І,і)нспекція (М,м)іністерства (О,о)світи і (Н,н)ауки
України, (Х,х)ерсонська (Ф,ф)абрика (К,к)расень, (П,п)олтавська (Б,б)итва,
(Л,л)ауреат (Н,н)обелівської (П,п)ремії, (П,п)аризька (К,к)омуна, (О,о)рден
(Д,д)ружби (Н,н)ародів, 8 (Б,б)ерезня, (О,о)рден (М,м)ати- (Г,г)ероїня,
(М,м)едаль (З,з)а (В,в)ідвагу, (Ш,ш)евченківські (Ч,ч)итання, (А,а)хілесова
(П,п)ята, (З,з)аслужений (Д,д)іяч (М,м)истецтв, (В,в)елика (В,в)едмедиця,
(Т,т)уманність (А,а)ндромеди, (Н,н)ароди (П,п)івночі, (Н,н)абережна
(Л,л)ейтенанта Шмідта, (П,п)роспект (Д,д)ружби (Н,н)ародів, (К,к)нижкова
(П,п)алата, (А,а)генство (Ф,ф)ранс (П,п)рес, (С,с)танція (Ф,ф)астів‑(П,п)ерший,
(П,п)ечерська (Л,л)авра, (Р,р)енесанс, (Д,д)ень (Н,н)езалежності України,
(А,а)ндрієві книжки, (П,п)ушкінські рукописи, (Т,т)тичинине слово,
(Е,е)зопівська мова.

ДієприкметникДієприкметником називається відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і поєднує ознаки дієслова і прикметника. Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета, але не постійну (як прикметник), а змінювану в часі (як дієслово).За своєю морфологічною будовою і синтаксичними функціями дієприкметник наближається до прикметника. Дієприкметник, як і прикметник, має форми відмінка, числа та роду і узгоджується з відповідними формами означуваних іменників: написаний твір, прочитана книга, надруковане оповідання.Водночас дієприкметник має й основні категорії дієслова - стан, вид і час. Кожний дієприкметник належить до того ж виду, до якого належить дієслово, від якого утворено дієприкметник: сказане слово (сказати), зачинені двері (зачинити). Дієприкметники мають теперішній і минулий час.Від дієслів недоконаного виду утворюються дієприкметники теперішнього і минулого часу, а від дієслів доконаного виду - тільки дієприкметники минулого часу: Здорове палюче сонце зупинилось над містом. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами. ДієприслівникДієприслівником називається незмінна дієслівна форма, що означає додаткову дію, яка пояснює основну дію, виражену в реченні.Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника. Подібно до дієслів, дієприслівник має категорію виду перехідність/неперехідність. Подібно до прислівника, дієприслівник є незмінним словом, виражає ознаку дії чи стану.Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду.Дієприслівники недоконаного виду означають таку додаткову дію, яка вказує на одночасність основної і додаткової дії. Залежно від значення дієслова, що виражає основну дію, дієприслівники недоконаного виду можуть бути теперішнього, минулого і майбутнього часу.Теперішній час: Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи співа, сумно співає. Минулий час: Прислухаючись і оглядаючись, друзі перелізли через глибокий рів до саду. Майбутній час: Візьмемось за справу не гаючись.Дієприслівники доконаного виду означають таку додаткову дію, яка відбувається раніше від основної дії, вираженої особовою формою дієслова. Вони вживаються в значенні минулого і майбутнього часу. Минулий час: Козаков однією рукою піднявши автомат в небо, дав три постріли. Майбутній час: Приїхавши на село, ми відремонтуємо школу.Зрідка дієприслівники означають і таку додаткову дію, яка відбувається одночасно з основною: Уважно слухали селяни, занімівши в різних позах.Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): пишуть - пишучи, читають - читаючи, ставляться - ставлячись.Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за до суфіксів -ши (від основ на приголосний), -вши (від основ на голосний): принести - принісши, засміятись - засміявшись.У кінці дієприслівників завжди пишеться и: зібравши, скликаючи, вірячи.Зверніть увагу! Дієприслівники слід відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників, які мають закінчення -і. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи?: літаючи, сяючи, блукаючи, а дієприкметники відповідають на питання які?: літаючі, сяючі, блукаючі.У реченні дієприслівник виступає в ролі обставин. Дієприслівник означає допоміжну ознаку дії, яка пояснює дію, виражену в реченні дієсловом-присудком: Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.Додаткова дія, означувана дієприслівником, завжди відноситься до того ж іменника-підмета, до якого стосується й основна дія, виражена присудком: Верби дрімали, заглядаючи в воду, ніби в зеркало.У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо в складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись. В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі. Неправильно: Ідучи на змагання, всім хочеться перемагати. Вивчаючи математику, у нас не було ніяких проблем. Правильно: Коли всі їдуть на змагання, їм хочеться перемагати. Коли ми вивчали математику, у нас не було ніяких проблем.

Объяснение: Леся Украінка.В житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, гарноі природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – була письменницею Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.  

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.  

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.