Запишіть речення у такій послідовності: 1.Означено-особові

2.Узагальнено-особові

3.Неозначено-особові.

Підкресліть граматичні основи

Лови рибу не на сковороді, а у воді. Бо мене хоч

били, добре били, а багато дечому навчили (Т.

Шевченко). З пісні слова не викинеш. Піду блукать

по Всесвіту широкім, незваним гостем побуваю

скрізь (В. Симоненко). Вже закінчили жати

жито. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу, крізь

дощ і сніг, дебати і дебюти. До чужого рота не

приставиш ворота. Поступово ставали млявіші,

в

’

яли, як рослини в спеку (Є. Гуцало). Біля тихих

причалів свого щастя боюсь (Г. Чубач).

Світ навколо мене величезний. Його не обійти за ціле життя. Він поєднує в собі різноманітність: гори та океани, пустелі та лісові хащі, спекотні тропіки та крижану тундру. Світ прекрасний, але він ласкавий і жорстокий одночасно. В ньому існують водночас легкий вітерець та нищівний ураган, дзюркотливий струмочок та страшне цунамі.

Найдивовижніше в навколишньому світі - це життя. Люди, звірі, птахи, риби, дрібні комахи та мікроби, яких ми навіть не можемо роздивитися без мікроскопа. Звідки з'являється життя? У чому його сутність? Куди життя потім щезає? Адже в світі нічого не з'являється нізвідки та не зникає в нікуди. Цю загадку люди ніяк не можуть розгадати, хоча б'ються над нею вже тисячи років.

У навколишньому світі потрібно все, навіть злі вовки та отруйні змії. Вовки - це санітари лісу, наприклад. Кожен камінець у світі важливий.

Тільки людина з живих істот розумна настільки, що може розмірковувати про устрій світу. Часто люди залишаються ним незадоволені та бунтують проти нього. Багато людей вважають, що світ влаштований несправедливо, тому що в ньому існують хвороби, горе та насильство. А ще в світі виживає найсильніший, а не той, хто гідний, кращий та найлюдяніший. Деякі люди навіть залишають цей світ за власним бажанням, тому що розчаровуються в ньому.

Люди звикли користуватися всіма земними благами. Ми зовсім не замислюємося про те, які наслідки можуть настати. Кожен з нас повинен чесно визнати, що він останнім часом навіть не замислювався про те, що може статися з нашою Землею в майбутньому. Ми лише користуємося, але нічого не віддаємо. Цілком передбачувано, що такими темпами багатства Землі просто вичерпаються, а на наших нащадків їх просто не вистачить. Тоді життя на Землі може зникнути, а все людство – загинути. Чи хочемо ми цього сьогодні? Звичайно ж, ні. Саме з цієї причини замислюватися про ці проблеми потрібно вже сьогодні, поки не пізно. Потрібно берегти багатства планети, ставитися до них обережно й економно.

Турбота про долю планети – це справа не лише абстрактного людства, але і кожної окремо взятої людини. Кожен з нас зобов’язаний замислюватися про те, до яких наслідків може призвести нехтування інтересами планети. Турбота про довкілля, про флору і фауну, повинна стати щоденною проблемою для кожної людини. Напевно ніхто з нас відразу не видасть корисних ідей про те, як поліпшити захист навколишнього середовища. В цьому питанні всі чомусь сподіваються на державу і не вважають, що приватна ініціатива може бути корисною. Насправді ж, приватна ініціатива в цьому плані може бути надзвичайно корисною і результативною.