Завдання.1. Виписати речення, де не виступає у ролі префікса, і в ролі заперечної частки.
Стара батьківська хата. Це не міська квартира - взяв валізу і був такий. Це - оселя.
Ось вона стоїть, біла, чиста. Надворі літній день. Хлів також білий, з широкою смугою вохри внизу. На білій стіні - червоний перець, золоті початки кукурудзи й пучки старих лікарських трав.
Серед двору висока стара груша. Під грушею стіл і підвішена до гілки дитяча колиска. Далі - город, луки, озера в комишах, а за озерами в мареві - Дніпро. І над усім блакитне небо. Ні хмаринки. Тут пройшло життя чотирьох, якщо не п'яти поколінь.
Особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. Буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. А буває – настає зненацька. Наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. Щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. Також відчуття щастя мені дарує весна. Коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками.
Отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. Тому, вірте в своє щастя і воно обов»язково до вас прийде.
ответ: З 1933 року і до сьогодні ця літера майже не вживається в українській мові, незважаючи на запровадження третього видання Українського правопису, випущеного в світ 1990 року. В ньому записано: “ Літера Ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно-запозичених і зукраїнізованих”. Далі подається перелік цих слів. Щодо власних назв іншомовного походження, у яких наявний етимологічний звук ґ, згідно з традицією вимовляється щілинний (фрикативний) звук (г). Вимова слів із звуком ґ) не є порушенням орфоепічної норми. Вважаємо, що запровадження літери Ґ сприятиме адекватному звучанню, милозвучності та звуковому багатству мови, тому її слід інтенсивніше вводити в практичне користування.
Объяснение: