І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Оцінюється в 0,5 б.
1. У БСР (безсполучниковому складному реченні) найчастіше використовують такі типи інтонації:
а) перелічувальна та зіставна;
б) пояснювальна;
в) перелічувальна, зіставна, пояснювальна.
г) лише зіставна.
2. Який розділовий знак вживаємо у БСР, якщо смислові зв’язки між його частинами вказують одночасність або послідовність подій?
а) кома;
б) крапка з комою;
в) двокрапка;
г) тире.
3. Вкажіть складне безсполучникове речення:
а) Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар);
б) А робота не жде. Її треба робить (Л. Костенко);
в) Цар театрально підняв руку над головою, шкірив зуби – виходила холодна посмішка (С. Плачинда);
г) А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (Т. Шевченко).
ІІ. Розставте розділові знаки у складному безсполучниковому реченні (Кожне речення оцінюється 0,5 б).
А) Він знав Олена ніколи не повернеться додому.
Б) Не прийдеш до мене не дізнаєшся правди!
В) Смуток стікав по обличчі слізьми плакало серце самотнє в журбі.
ІІІ. Складіть речення за поданими схемами, визначте граматичну основу: (Кожне речення = 1 б.)
1. [ ] — [ ] (протиставлення);
2. [ ] : [доповнення ];
3. [ ], [ ], [ ]. (послідовність подій)
IV. Перебудуйте складносурядні та складнопідрядні речення на безсполучникові (3 б.)
А) Трохим не помітив, як за ним сунулася людська тінь (С. Талан).
Б) З-за погрібника пахло м’ятою, а від хати несло духом матіоли (Є. Гуцало).
В) Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові, зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур… (О. Гончар).
V. Складіть есе на морально-етичну тему, використовуючи складні безсполучникові речення (6-8 речень). 3 б.

 Бібліотека – це дім, де живуть книги. Місце зустрічі не тільки з книгою, але й з людьми. Це місце як несподіваних, так і навмисних зустрічей.

Яке чудове місце бібліотека! Там зберігається мудрість, набута за багато років.Коли заходиш в бібліотеку, здається, ніби потрапляєш у казку.Там стільки книг!Любителям романів  дуже великий вибір. А, якщо хочеться згадати дитинство,досить прочитати казку свого дитинства. Коли я заходжу в бібліотеку, здається,що потрапила в рідне і дороге для мене місце. Я там можу відпочити, прочитати якусь цікаву книгу. Або взяти книгу додому і ,повчивши уроки, заглибившись в читання.Бібліотекарі працюють для дітей. Вони можуть порекомендувати цікаву і захоплюючу книжку.Тому мені здається, що бібліотека це одне із найкращих місць на Землі.

Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки: - займають позицію одного члена речення; - пов’язані між собою сурядним зв’язком; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком; - виражають однотипні поняття; - мають переважно однакове морфологічне вираження. Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими: Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними: На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока. Зверніть увагу! Не належать до однорідних членів речення: - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде; - слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований. Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники: - єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-ані: І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий. - протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...зате: Тече вода в синє море, та не витікає. - розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини. Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться: - між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово. - між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. - між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. - між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. - перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною. - коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну. Кома не ставиться: - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз: Вода при березі починала каламутитись і жовкнути. - між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету: Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів); - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим: Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться. - у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.