Змоделюйте речення, ускладнені відокремленими додатками. З’ясуйте, на яке значення (включення, виключення чи заміщення) вказують відокремлені додатки. 1. Українські козаки відзначалися багатьма чудовими рисами вдачі. 2. Вони вправно володіли різними видами зброї. 3. До зайшлих та приїжджих людей запорозькі козаки завжди були гостинні. 4. Вони вміли посміятися з ворога, зі смерті, із самих себе. 5. Запорожці стали поборниками православної віри, оборонцями всієї української землі. Визначте, який порядок слів характерний для речень.
1. Варіант, який є закінченням визначення.
Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається…
Г) цитатою.
2. Рядок, де є непряма мова:
B) Варвара запитала у начальника, чи можна послати телеграму в Москву: у неї там занедужала мати (Л. Первомайський).
3. Рядок, у якому цитату записано правильно:
Б) «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» – писав Панас Мирний.
4. Речення, яке відповідає схемі: «П», – а.
Б) «Ніщо так не красить людину, як натхнення», – подумала Ярославна (О. Гончар).
5. Речення, де правильно розставлено всі знаки при прямій мові:
Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок).
6. Речення, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою:
B) Карпо запитав, чи будете ставити паркан, чи без паркану обійдеться.
7. Відповідність між поняттями та прикладами.
1) Пряма мова: Г.
Г) «Та чим же я вам досадив?» – Ягнятко, плачучи, питає (Л. Глібов).
2) Діалог: В.
В) – Добридень дідусю! – вітається хлопчик.
– Добридень, синку! – радіє дід. – Сідай, я
тебе яблучком почастую з медом (О. Іваненко).
3) Непряма мова: А.
А) Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався (М. Стельмах).
4) Цитата: Б.
Б) М. Рильський говорив, що «слово «вчитель» з давніх-давен користується великою шаною у народі».
8. Відповідність між схемами та реченнями
1) А: «П!»
Б) І голос сильний нам з гори, як грім, гримить: «Лупайте цю скалу!» (І. Франко)
2) «П!» – а.
Г) «Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
3) «П, – а, – п?»
Д) «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов).
4) «П, – а. – П!»
B) «Мої друзі – вбогі бідолахи, – говорить Кармель. – От мої друзі!» (Марко Вовчок).
9. Відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них.
1) Кома:
В) «Я цієї пісні ніколи не чув(,) – сказав студентові Тарас. – Ви її всю знаєте?» (О. Іваненко)
2) Двокрапка:
Д) Зозуля прилетіла до чорного Дрозда, питає(:) «Що ти робиш?» (Г. Сковорода)
3) Лапки:
А) «Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива. – Ти думав, що для тебе я забуду родину?(») (Леся Українка)
4) Тире:
Б) «Чого ж тебе понесло в поле? Чого?» (–) допитувалась мати (С. Васильченко).
- Привіт, Дякую,тебе також. До речі осінь - це моя найулюбленіша пора року.
- Невже,а чому вона тобі так подобається?
- Все навколо змінює барви,земля вкривається золотим покривалом листя,в холодні дні,можна сісти біля вікна з чашкою чаю,і вдивлятися в цей чудовий пейзаж.
- Ого! Я ніколи б так гарно не описала цю дивовижну пору року.
- А тобі подобається ця пора?
- Зараз я зрозуміла всю красу осені,тому так. Я її завжди вважала сірою порою,невеселою.
- Оце так! Ну якщо ти також полюбила осінь,то пропоную сходити до ставка,ти не уявляєш,який він зараз прекрасний.
- О це чудова ідея,я з радістю піду.
- Там ще досі не полетіли дикі качки,ти побачиш як вони граються з листочками,які падають з дерев.Осінь не так вже й сумна пора.
- Так ти права,я помилялася. Я чула там ще є білочки,осінню їх там часто можна побачити. Білки це моя улюблена звіринка,яка я щаслива,що піду туди.
- Я також,ну тоді чому ми ще не там,нумо вирушати.