Знайдіть і виправте в навчальних завданнях помилки. 1. Згадавши перші півтори роки після одруження, Діана замріяно посміхнулась. (Максим Кідрук “Жорстоке небо”.). 2. Додаймо ще сюди людей, котрих на службу покликав я: тринадцять голярів, вісім різників, три слюсарі, чотири ковалі, п'ять теслярів, дев'ять мірошників і тридцять чотири селянини, які допомагатимуть гармашам. (за Геза Гардоні “Зірки Егера”.). 3. Були серед них, окрім ромеїв, агарянн, болгари, було два грузина і слов'янин із Зети, був посланець з Германії від єпископа Гільсгеймського, що відкривав у себе школу мозаїк і дорогого художнього литва. (Павло Загребельний “Диво”.). 4. На даний момент у нас виведено сто п’ять перспективних бойових одиниць. Сто п’ять чортових ботів. Сорок двоє з яких на волі… (Максим Кідрук “Бот”.)

Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. і ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. всі зосереджено дивимося на вхідні двері. вони відкриваються — і я мало не впав від здивування. першим йшов мій дідусь. він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. я страшенно пишався тим, що мій дідусь іде ось так, першим, відкриваючи парад ветеранів. потім усі розташувалися в актовій залі, і розпочався концерт. учні нашого, 6-а класу, приготували естрадний номер, який складався з танцю та пісні. нам плескали в долоні, і ми, схвильовані, сходили зі сцени, не пам'ятаючи себе. але коли залунало з динаміків "день перемоги" і всі встали, сльози навернулися мені на очі. я підбіг до дідуся і вручив йому свій букет квітів. тепер наш 6-а клас вирішив влаштовувати щорічні концерти для ветеранів. ми запрошуємо всіх взяти участь у святкуванні і сподіваємось, що всі відгукнуться на нашу пропозицію

Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. і ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. всі зосереджено дивимося на вхідні двері. вони відкриваються — і я мало не впав від здивування. першим йшов мій дідусь. він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. я страшенно пишався тим, що мій дідусь іде ось так, першим, відкриваючи парад ветеранів. потім усі розташувалися в актовій залі, і розпочався концерт. учні нашого, 6-а класу, приготували естрадний номер, який складався з танцю та пісні. нам плескали в долоні, і ми, схвильовані, сходили зі сцени, не пам'ятаючи себе. але коли залунало з динаміків "день перемоги" і всі встали, сльози навернулися мені на очі. я підбіг до дідуся і вручив йому свій букет квітів. тепер наш 6-а клас вирішив влаштовувати щорічні концерти для ветеранів. ми запрошуємо всіх взяти участь у святкуванні і сподіваємось, що всі відгукнуться на нашу пропозицію