Зоровий диктант ( ів)
Спишіть, знімаючи риски, вставляючи пропущені літери, обираючи
правильне написання слів та розставляючи розділові знаки.
Татарин мчав голим полем як шалений. Двічі п..р..сідав уже на підмін..ого
коня даюч.. другому ві..почити.
До/в/кола пустка. А/ні душі а/ні/когісінько. Тільки кричали десь по/переду
можливо над якимсь яром ворони. Кружляли чорними цятками але не/сідали –
щось/таки тривожило їх.
Кримчак подумав узяв трохи право/руч і під..їхав до похилої відноги яру. Її
сподом (з,с)котився в/низ.
Ні/хто й подумати не/міг що мертве безлюд..я може бути таким оманливим.
Яр на верству до самого повороту й напевне ще далі був напханий людьми.
Стояли не/розсідлані мохнато/ногі коники воїнів їли суху конюшину
(а,А)рабс..кі скакуни сотників. Сиділи й зі (с,С)хідною не/порушною
т..рп..ливістю чекали люди. Біля кожного д..сятка й сотні стирчали встромл..ні
в землю бунчук.. підперті круглими щ..тами. Блищала сталь списів і срібло
кривих (т,Т)атарських шабель.
Із глибокої котловини вимитої видно в..сняною водою виглядали боки
горбата спина і лобаста голова в..личезного слона. Темно/шкірий
погонич/індієць вохрою й карміном наводив на/в/коло його оченят застрашливі
жовто/багряні очниці.
Кримчак спішився і почалапав до не/високого білого шатра біля якого с..дів
не/рухомо як божок огрядний ще не/старий татарин. Він дивився ніби крізь
того хто підходив. Молодик вийнявши з/під сідла подарунок доволі не/дбало
(с,з)хилився перед ним. Тільки тоді біля очей татарина (с,з)клалася сітка
сміхотливих (з,с)морщок.
