Зробіть морфологічний аналіз дієслова за схемою: 1. Початкова форма.
2. Лексичне значення (фізичний стан, дія).
3. Вид.
4. Перехідність.
іб.
6. Час (для дійсного ).
7. Стан.
8. Особа.
9. Рід.
10. Число.
11. Основи інфінітива та теперішнього часу.
12. Дієвідміна.
13. Особливості правопису.
14. Синтаксична роль.
Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки
1. У цьому черствому, жорстокому світі любити тепер – екзотика.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями).
У світі підкреслити пунктиром з крапкою;
цьому – хвилястою лінією;
черствому, жорстокому – хвилястою лінією;
любити – однією лінією;
тепер – пунктиром з крапкою;
екзотика – двома лініями.
2. Київський князь Володимир заклав фортеці на річках Десні, Острі, Трубежі, Сулі.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями).
Київський підкреслити хвилястою лінією;
князь – однією лінією;
Володимир – хвилястою лінією;
заклав – двома лініями;
фортеці – пунктиром;
на річках – пунктиром з крапкою;
Десні, Острі, Трубежі, Сулі – хвилястою лінією.
3. У хаті Івана Шевченка, Тарасового діда, на свята завжди повно людей.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, неповне, ускладнене прикладкою).
У хаті – пунктиром з крапкою;
Івана Шевченка – хвилястою лінією;
Тарасового діда – хвилястою лінією;
на свята – пунктиром з крапкою;
завжди – пунктиром з крапкою;
повно людей – однією лінією.
4. На щастя, жорстока дійсність розвіяла вітром усі ці хлоп’ячі дурниці й примусила розсудливо зазирнути дійсності у вічі.
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями та вставним словом).
жорстока підкреслити хвилястою лінією;
дійсність – однією лінією;
розвіяла – двома лініями;
вітром – пунктиром;
усі – хвилястою лінією;
ці – хвилястою лінією;
хлоп’ячі – хвилястою лінією;
дурниці – пунктиром;
примусила зазирнути – двома лініями;
розсудливо – пунктиром з крапкою;
дійсності – пунктиром;
у вічі – пунктиром з крапкою.
5. Ой чого ти, дубе, на яр похилився?
(Речення просте, питальне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене звертанням).
чого – пунктиром;
ти – однією лінією;
на яр – пунктиром з крапкою;
похилився – двома лініями.
Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (Дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). У непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.До непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («Батько спитав мене: «Хочеш поїхати зі мною до Києва?» — Батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до Києва).Речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (Пор.: Всякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий — Всякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий!»). Підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за до підрядних сполучників і сполучних слів що, щоб, чи, наче, який, коли та ін. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. При перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (Пор: «Тихіше їдьте, то встигнете», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину (О. Гончар). — Коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб вони тихіше їхали, і тоді встигнуть).Якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.Оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.