Зробити синтаксичний розбір складних речень 1. Зустрічають мене чорнобривці, і сміється батьківська земля 2. Прийшла весна весела, верба зазеленіла,вишні цвітом укрилися 3. Я іду у парку золотому, і прощально листя шелестить.
Канешно я не дівчина но шось придумав Остап Вишня в українській літературі посідає особливе місце. Як писав про нього Максим Рильський, він «світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця». Творчість видатного українського гумориста відзначається м’яким гумором і глибоким ліризмом.
Особисто мені найбільш усього подобаються його «Мисливські усмішки». У них письменник возвеличує найкращі риси людського характеру, висміює окремі вади і описує чарівну українську природу. Я захоплююся майстерністю Остапа Вишні, який вмів розкрити цілий світ з його болями і радощами, розчаруваннями й надіями навіть у звичайному листочкові.
Не знаю чому, але для мене «Мисливські усмішки» незвичайно привабливі, бо в них письменник поєднав пейзажну прозову лірику і народний гумор, а героями його усмішок стали правдиві і красиві люди рідкісної вдачі. Вони щиро любили рідну природу, бо на полювання виходили не задля того, щоб убити тварину чи птаха, а заради того, щоб для майбутніх поколінь зберегти природу у всій її красі, щоб уникнути її знищення і помилуватися красою навколишнього світу.
Серед багатого різноманіття сатиричних творів української літератури найдобріші й найкумедніші — гуморески Остапа Вишні. Вони веселі і добрі, їх неможливо читати без усмішки. Моя улюблена гумореска Остапа Вишні — це «Зенітка». У ній письменник з добротою і гумором розповідає на диво серйозні і навіть страшні речі. У гуморесці йде мова про події, які відбулися під час Великої Вітчизняної війни.
Головний герой цього твору — дід Свирид. Він розповідає, як під час окупації рідного села йому вдалося знищити аж трьох фашистів. І зробив він це звичайними вилами, які вороги прийняли за справжню військову зенітку. У діда Свирида була настільки велика ненависть до окупантів, що він не побоявся виступити проти ворога з одними вилами. Дід Свирид згадував і про мирні часи, коли «воював» з жінкою. Після війни він залишився самотнім, але не засумував, бо знайшов для себе цікаву справу. Дід став робити іграшки для дітей.
Розповідь героя гуморески «Зенітка» просторічна, цікава й кумедна. Називаючи звичайні речі військовими термінами, дід Свирид робить свою оповідь ще більш кумедною та смішною. У цій гуморесці Остап Вишня незвичайно вдало передав ментальність нашого народу і його любов до Батьківщини. А шедевром розповіді діда Свирида є його оповідь про комічні «сраженія» з покійною дружиною. Не менший сміх викликають і ситуації, у які постійно потрапляє герой гуморески.
Після прочитання гуморесок та інших творів Остапа Вишні виникає почуття гордості за те, що в українській літературі був такий талановитий та неперевершений митець, твори якого й досі не тільки викликають доброзичливий сміх і допомагають сприймати серйозні речі з усмішкою, а й змушують замислитися над важливими життєвими проблемами.
Війна(1941 - 1945рр.) - дуже важливий період в нашій історії. Він і є одним із найтрагічніших. Війна завдала великих втрат Україні та її народу. На очах у багатьох дітей змінювалися одна за одною жахливі картини. Фашистські загарбники винищували все на своєму шляху: спалювали цілі селища та їхніх жителів, не жаліючи нікого; розстрілювали невинних селян. Невдовзі відтоді, коли вороги оголосили війну, наші рідні землі встигли перетворитися на руїни, на жахливе поле бою.
Багатьох людей поневолили фашисти та насильно змусили працювати на їхнє благо, прямо з будинків забирали молодь. Та наші люди не втрачали віри у вільну Україну, вони підтримували в собі патріотичний дух і не давали падати підпорам, які тримали їх на ногах. Навіть на чужині українці боролися з ворогами, стараючись якомога більше причинити їм шкоди.
У бій прямували всі: чоловіки, жінки і навіть діти. Війна не шкодувала нікого, для неї всі люди були на одному рівні. Забувши про свої інтереси, жертвуючи власним життям заради Батьківщини українські військові наполегливо прямували в бій. І врешті решт наша сила перемогла ворожі німецькі загони. Відстоюючи свої інтереси, ми відстояли інтереси і честь нашої України. Саме тим сміливцям, котрі йшли в бій ми завдячуємо свободою. Саме їх ми можемо гордо називати героями нашої Вітчизни. Ми завжди маємо пам'ятати про наших рятівників!
Остап Вишня в українській літературі посідає особливе місце. Як писав про нього Максим Рильський, він «світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця». Творчість видатного українського гумориста відзначається м’яким гумором і глибоким ліризмом.
Особисто мені найбільш усього подобаються його «Мисливські усмішки». У них письменник возвеличує найкращі риси людського характеру, висміює окремі вади і описує чарівну українську природу. Я захоплююся майстерністю Остапа Вишні, який вмів розкрити цілий світ з його болями і радощами, розчаруваннями й надіями навіть у звичайному листочкові.
Не знаю чому, але для мене «Мисливські усмішки» незвичайно привабливі, бо в них письменник поєднав пейзажну прозову лірику і народний гумор, а героями його усмішок стали правдиві і красиві люди рідкісної вдачі. Вони щиро любили рідну природу, бо на полювання виходили не задля того, щоб убити тварину чи птаха, а заради того, щоб для майбутніх поколінь зберегти природу у всій її красі, щоб уникнути її знищення і помилуватися красою навколишнього світу.
Серед багатого різноманіття сатиричних творів української літератури найдобріші й найкумедніші — гуморески Остапа Вишні. Вони веселі і добрі, їх неможливо читати без усмішки. Моя улюблена гумореска Остапа Вишні — це «Зенітка». У ній письменник з добротою і гумором розповідає на диво серйозні і навіть страшні речі. У гуморесці йде мова про події, які відбулися під час Великої Вітчизняної війни.
Головний герой цього твору — дід Свирид. Він розповідає, як під час окупації рідного села йому вдалося знищити аж трьох фашистів. І зробив він це звичайними вилами, які вороги прийняли за справжню військову зенітку. У діда Свирида була настільки велика ненависть до окупантів, що він не побоявся виступити проти ворога з одними вилами. Дід Свирид згадував і про мирні часи, коли «воював» з жінкою. Після війни він залишився самотнім, але не засумував, бо знайшов для себе цікаву справу. Дід став робити іграшки для дітей.
Розповідь героя гуморески «Зенітка» просторічна, цікава й кумедна. Називаючи звичайні речі військовими термінами, дід Свирид робить свою оповідь ще більш кумедною та смішною. У цій гуморесці Остап Вишня незвичайно вдало передав ментальність нашого народу і його любов до Батьківщини. А шедевром розповіді діда Свирида є його оповідь про комічні «сраженія» з покійною дружиною. Не менший сміх викликають і ситуації, у які постійно потрапляє герой гуморески.
Після прочитання гуморесок та інших творів Остапа Вишні виникає почуття гордості за те, що в українській літературі був такий талановитий та неперевершений митець, твори якого й досі не тільки викликають доброзичливий сміх і допомагають сприймати серйозні речі з усмішкою, а й змушують замислитися над важливими життєвими проблемами.
Війна
Війна(1941 - 1945рр.) - дуже важливий період в нашій історії. Він і є одним із найтрагічніших. Війна завдала великих втрат Україні та її народу. На очах у багатьох дітей змінювалися одна за одною жахливі картини. Фашистські загарбники винищували все на своєму шляху: спалювали цілі селища та їхніх жителів, не жаліючи нікого; розстрілювали невинних селян. Невдовзі відтоді, коли вороги оголосили війну, наші рідні землі встигли перетворитися на руїни, на жахливе поле бою.
Багатьох людей поневолили фашисти та насильно змусили працювати на їхнє благо, прямо з будинків забирали молодь. Та наші люди не втрачали віри у вільну Україну, вони підтримували в собі патріотичний дух і не давали падати підпорам, які тримали їх на ногах. Навіть на чужині українці боролися з ворогами, стараючись якомога більше причинити їм шкоди.
У бій прямували всі: чоловіки, жінки і навіть діти. Війна не шкодувала нікого, для неї всі люди були на одному рівні. Забувши про свої інтереси, жертвуючи власним життям заради Батьківщини українські військові наполегливо прямували в бій. І врешті решт наша сила перемогла ворожі німецькі загони. Відстоюючи свої інтереси, ми відстояли інтереси і честь нашої України. Саме тим сміливцям, котрі йшли в бій ми завдячуємо свободою. Саме їх ми можемо гордо називати героями нашої Вітчизни. Ми завжди маємо пам'ятати про наших рятівників!