Клеточная теория — основополагающая для общей биологии теория, сформулированная в середине XIX века, предоставившая базу для понимания закономерностей живого мира и для развития эволюционного учения. Маттиас Шлейден, Теодор Шванн и Рудольф Вирховсформулировали клеточную теорию, основываясь на множестве исследований о клетке (1838).
Шлейден и Шванн, обобщив имеющиеся знания о клетке, доказали, что клетка является основной единицей любого организма. Клетки животных, растений и бактерии имеют схожее строение. Позднее эти заключения стали основой для доказательства единства организмов. Т. Шванн и М. Шлейден ввели в науку основополагающее представление о клетке: вне клеток нет жизни.
Описано близько 2,4 тис. видів одноклітинних і колоніальних представників амебозоїв. Вік викопних решток становить 750 млн. років. Серед спільних ознак — відсутність клітинного скелету, нестала форма тіла, наявність несправжніх ніжок (псевдоподій), за до яких вони пересуваються й живляться, а також розгалужені кристи мітохондрій трубчастої форми. Найбільш архаїчні представники пристосувалися до життя у безкисневому середовищі, у таких мітохондрії відсутні. Амебозої одноядерні, рідше багатоядерні. Пересуваються завдяки потокам цитоплазми, які утворюють несправжні ніжки.
Шлейден и Шванн, обобщив имеющиеся знания о клетке, доказали, что клетка является основной единицей любого организма. Клетки животных, растений и бактерии имеют схожее строение. Позднее эти заключения стали основой для доказательства единства организмов. Т. Шванн и М. Шлейден ввели в науку основополагающее представление о клетке: вне клеток нет жизни.
Амебозої одноядерні, рідше багатоядерні. Пересуваються завдяки потокам цитоплазми, які утворюють несправжні ніжки.